Вірші - Лія Ладижинська - Поетичні майстерні

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Лія Ладижинська (1993)

Осіння вдача- то дарунок долі,
Не все ж іскритися вином багряним,
Зі смутком у очах я апріорі,
Я частка "анти" всім світам весняним!

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

• Незвично

Тобі незвично та я лягаю о десятій
І це не вперше, так, мабуть, вже рік,

• Антракт...

Антракт…Досить слухати кантати
Почуттів, що так втомились від розлуки,

• Схолії кохання

Роки біжать, а за вікном без змін -
Щороку листя витанцьовує фокстрот,

• Моя душа - зупинка залізнична...

Моя душа - то імітація перону,
Вокзал спустошений, зупинка залізнична,

• Де-факто і де-юре

Розбилось літо на зірки галактик,
Сердець гарячих осінь вже сягнула,

• Нічне побачення

У сутінках старого міста
Ти знайдеш мене випадково -

• Замальовка осінньої ночі

Класична філіжанка кави,
Широке підвіконня,тепла шаль,

• * * * * *

На золотім піску лежали квіти,
На небі вечір малював пейзаж,

• Найцінніше кохання

Ти - моє небо, я у тобі літаю
І крила взялися десь, хоч раніше не мала…

Моя сеструня скоро прийде в гості,
Осипле золотом й дарами щедро всіх,

• Іржава осінь

Іржава осінь,холоди,дощі
І,як безхатченки, в лахміттях всі дерева,

• Колишньому

Ти з'явишся в житті моєму лиш на хвилю,
Запалиш блискавку гарячих почуттів,

Переглянути всі твори з цієї сторінки