Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Вовчок (1990)




Огляди

  1. Пожалій мене матінко рідна
    Пожалій мене матінко рідна,
    Не сердься на мене прошу,
    Не бійся що мною вагітна,
    Дозволь народитись молю.

    Пробач якщо я невчасно.
    Не хочу ламати життя.
    Просто мені стало страшно,
    Що ти не захочеш дитя.

    Я буду тебе обіймати,
    Стискати твій пальчик рукою.
    Благаю! Не хочу вмирати!
    Дозволь нам зустріитсь з тобою.

    Я твоя частинка рідненька,
    З кохання твого зародився.
    Маленький ще поки, як жменька.
    Дозволь щоб на світі з'явився.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. На смертному одрі


    Прощатись важко, але як без цього
    У всіх нас час спливає непомітно
    А мій вже сплив, та це нічого
    Надіюсь що в кінці побачу світло

    До тих хто поруч пршими звертаюсь
    Бо перед вами я у вічному боргу
    Не завжди правильно чинив, у цьому каюсь
    Можливо й покидаю зараз вас тому

    Кохана моя, мій проміньчик сонця
    Любов твоя тримає мене тут
    Ти й досі бачиш в мені того хлопця
    Не мало подолали ми з тобою скрут

    Ти завжди прикривала мені спину
    Підтримувала все що я робив
    Не сумнівався я в тобі ні на хвилину
    Заради тебе мила я весь час і жив

    Тепер до мене дітки підійдіть
    Я завжди рідні вас любив
    Прошу одне, по совісті живіть
    Хай що б вам інший не зробив

    Бо в вас я житиму й надалі
    Як память в серці і душі
    Така інакша сторона медалі
    Щоб не забу'лося про мене, ось мої вірші.

    Мій кращий друже я прощаюся з тобою
    Ми все боролись пліч о пліч
    Не завжди переможцями виходили з двобою
    Але все рівно залишались віч на віч

    Ти вірний друг, не знаю чим і заслужив
    Я завжди мав ским поділитись
    Ніколи на одинці не тужив
    Прощай мій брате за тебе буду я молитись

    Щоб кожен з вас про мене памятав
    Тепер я можу і спочити
    Прощайте всі! Мій час настав...
    Я вже втомився, хочу відпочити.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Танець янгола


    Так витончено рухається в танці
    І ніжно грає фарбами життя
    Під перші сонячні проміння вранці
    На березі танцює без взуття

    Вона малює рухами бажання
    Танцює з тінню власного буття
    Не промовляючи нічого, лиш мовчання
    Лунає в такт серцебиття

    Виблискує на ній проміння сонця
    А вітерець ніжненький кутає теплом
    Тепер всі дивляться за нею із віконця
    Вважають що зустрілись з янголом



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Ми всі тварини в глибині свого єства

    Ми всі тварини в глибині свого єства
    Нам притаманним є насилля й злоба
    Ми добиваваємся мети шляхами варварства
    Для нас не грає роль душа, важлива лиш оздоба

    З покон віків, людина нищить все довкола себе
    Природу нівичить, вбиває все кругом
    Вважаєш ти, що все це не про тебе?
    Ти помиляєшся! Ти зєднаний із нами ланцюгом

    На мене наганяє сміх хто каже «будь людиною!»
    Бо людство для планет наче саранча
    Ми всі обтяжені глибокою провиною
    Нас гнати геть потрібно з поміччю «Меча»



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. Втрачений лист Одіссея
    Я сплю не мов дитина біля тебе
    В полоні чар Сирени я тону
    Твій подих ніби шепіт янгола для мене
    Сам Аполон позаздрить твоєму теплу

    В твоїх обіймах всі турботи геть втікають
    Твій дотик заспокоює у мить
    Коли ти спиш усі живі на раз вмовкають
    Твій сон навіки полонить

    Я хочу бути завжди тут з тобою
    Розлуку й на хвилину не стерплю
    Моя любов завжди буде такою
    За це що вечора Богів молю

    Ти вродою не поступаєш Афродиті
    А в щирості і рівних не знайти
    В очах твоїх є кольори небесної блакиті
    Мужі боялися до тебе підійти

    Моя царице! люба Пенелопо
    В коханні й вірності тобі клянусь
    Де б я не був, ти в серці все будеш глибоко
    І з краю світу я до тебе повернусь



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. "Бідний лікар - Хвора Україна"
    На Україні бути лікарем не просто
    І про захворювання мова тут не йде
    Нас не ціня'ть! І це тривожить гостро
    Таке життя в могилу нас зведе

    Немає справи важливішої за нашу
    Людське життя немає ще ціни
    Вже переповнило терпіння чашу
    Ви щось забули! Це нагадаємо вам ми

    Що буде як шахтар не стане працювати?
    Або історик раптом не згадає щось старе
    Чи математик перестане рахувати
    Хіба від цього хтось помре?

    Задумайся кому ти хочеш довіряти
    Кого покличеш як біда прийде
    Хто зможе біль твій вгамувати
    Без лікаря недінетесь ніде



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Такий собі ранок
    Знов ранок ніч прогнав із двору
    А я чомусь так і не спав
    Зі мною це буває в літню пору
    Подушку вже давно не обнімав

    Лиш чорна кава стине в чашці
    А сигарета вже дотліла до кінця
    Я у вікні накришу хліба пташці
    Люблю творіння нашого Отця

    Там за вікном гойдає вітер дуба
    За пагорбом дзюрчить вода
    Гойдалась на землі зелена шуба
    І ніжно так хиталася трава

    Яскраве сонце в хату засвітило
    Своїм теплом обличчя зігріва
    Тепер нема того, що так гнітило
    Втекли "не добрі" голоса

    Лежу на ліжку дивлячись у стелю
    Лежу й осмислюю життя
    Так захотілося мені в пустелю
    Набридло це щоденне маяття

    Життя на все ярлик поклало
    А те що прагну, має гриф табу
    Втекти бажання завжди виникало
    Та сам від себе не втечу...



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --