В ніч на 1 Січня
У будинку диво грає -
Хтось нам під ялинку
Подарунки підкладає.

Це не наші батьки,
Це не наші сусіди.
Нумо, хутко, мерщій,
Здогадайтеся діти !


2014-2015

К нам приходит Дед Мороз -
Ущипни его за нос.
Будет рад и Он и Ты
Ха-ха-ха, хи-хи-хи-хи.

Дед Мороз наш не простой,
За детей стоит горой.
Не пьет пиво и вино.
А под шубой - кимоно.

Знает кучу он приемов,
И ребят научит - СПОРИМ!
Всем подсечкам и подхватам,
Всем подножкам и захватам.

Он поправит кимоно
Пояс затянет потуже
Сделает бросок "бедро",
Зацеп изнутри и снаружи.

Кувыркнемся вместе с ним,
Сделаем страховку.
И цветными поясами
Мы украсим Елку.

К нам приходит Новый Год -
Добрый и счастливый.
Всем подарки принесет
Дед Мороз красивый!!!!!

2013-2014г.

Різдво прийшло до нашої хатини,
Й веселу Коляду з собою принесло.
Іісусик народився в день цей світлий.
Благословляють всі Його.


У всіх країнах всяк Його святкує.
Різдвяна зірка сяє угорі.
І знають всюди добрі люди,
Що МИР зробив Він на Землі.

2014р.

Що таке Україна?
Навіть не знаю
Що сказати...
Хоча...
Може це Мама і Тато?
І Ново-Річне свято,
І теплі шкарпетки картаті,
І морозиво,
Що тане на-сонці,
І горобець,
Що стука в віконце.
І Татові "лагідні" бджоли,
І пухнасте кульбабове поле.
Це подушка,
На якій я люблю спати.
Це книжки,
Які я люблю читати.
І сніг,
Не прибраний взимку.
І "Дитячий сирок"
З родзинкою.
І Ольга Ігорівна коло дошки.
І у Мами на клумбі
Сині волошки.
І Татові стусани.
І Паша й Арсен -
Мої "дружбани"...
І все це - Моя Україна,
Тепла і Добра
Дитинства країна.
З якої Я йду
У вирій буття,
Той -
Що зветься - Життя.

2013р.

Я еду по дороге,
Где синие цветы,
Где травка зеленеет,
Шиповника кусты.

Кручу-верчу педали
На серой полосе.
И радуюсь Я Солнцу
И утренней росе.

Как, вдруг, навстречу Кошка,
И машет мне хвостом:
- Сойди с велосипеда, Крошка,
Помурлычем о-том-о-сём...

- Привет,- Я отвечаю.
- Что слышно? Как дела?
- Зайдёшь на чашку чая?
Сметанка... Колбаса...

- Ну, Мяу, Я не знаю,
Когда-нибудь зайду.
И свежих жирных мышек
В подарок принесу.

- Ой Нет! Не надо мышек!
Ну всё - Пока, Дружок!
И быстро на свой "велик"
Я-прыг-да-скок!

И вновь кручу педали
На серой полосе.
И радуюсь Я Солнцу
И утренней росе!

2013р.

Це - дерев`яна шафка,
ЇЇ збудував мій Татко.
І в цій дерев`яній шафці
Лежать мої капці.

Це - Класна кімната.
Тут діти вчаться читати й писати,
Рахувати і малювати.
В цій кімнаті є віконце
В той бік - де сходить Сонце.
Коло віконця стоїть дерев`яна шафка,
Яку збудував мій Татко.
І в цій дерев`яній шафці
Лежать мої капці.

Цей великий будинок
Зветься - Школа.
Вона світла й охайна,
І дуже простора.
Тільки вона не дуже нова -
В ній вчився ще мій Татко,
Той, що збудував дерев`яну шафку,
Яка стоїть коло віконця
В той бік - де сходить Сонце.
А це віконце -
В Класній кімнаті,
Де ми вчимося читати й писати,
Рахувати і малювати.
І в цій дерев`яній шафці
Лежать мої капці.

А це - Велика Країна.
І зветься вона - Україна.
Жовті лани і синє море,
Чорне вугілля, Карпатські гори...
Куди ти йдеш, моя Країна?
- Сама не знаю...
І немає в кого спитати.
Поводирі - пани пихаті.
То краще вертайся
У великий будинок
Що зветься - Школа.
Відремонтуй її,
Бо вона вже не нова.
В ній вчився ще мій Татко,
Той, що збудував дерев`яну шафку.
Яка стоїть, ти вже знаєш, коло віконця
В той бік - де сходить Сонце.
А це віконце -
В моїй Класній кімнаті,
Де дітки вчаться читати й писати,
Рахувати і малювати.
І в цій дерев`яній шафці
Лежать мої капці.

2013р.

Стоїть на пагорбі Вітряк.
Він гарні крила має.
І мріє він літати так -
Як гвинтокрил літає.

Але не може він злетіть
На небо - там де зорі,
Бо на землі йому робить,
Щоб хліб був у коморі.

Навколо люди - плугарі
Пшеницю жнуть у полі.
І радий той Вітряк стоїть
Своїй щасливій долі.

І тільки пізно вже вночі,
Коли поснули хати,
Замріється Вітряк тоді:
- Як хочеться літати ...

2013рік