•  Еміль-Антуан Бурдель.
Велика трагічна маска Бетговена

Веди мене, мелодіє, веди,
Неси мене і сили дай для злету -

•  Tenebrae. Псалом

Спаси мене, позанебесний Отче,
О, як воно клубочеться й клекоче,

•  * * *

Поміж ровів, каналів і канав,
Де в молитвах вечірніх німина є,

•  Пауль Целан. В Єгипті

Ти мусиш промовити оку чужої: Обернися на воду.
Ти мусиш тих, що знаєш з води, шукати в оці чужої.

•  * * *     Михайлині Коцюбинській

... а тоді примарились лілеї,
сяєво зволожених лілей.

•  * * *

Досі смакує скоринка черства,
Досі лежить недосяжна верства,

•  * * *    Пам’яті Катерини Бучиної

Чи приверзеться, чи то примикититься:
Трощена цямрина, брижі при дні,

•  * * *     Сергієві Рохманову

Ані світиночки в темряві, ані
Голосу темної корби, коли

•  МУЗИКАНТ. 1943     Валентинові Мордхілевичу

Не полонез. Ні жидів, ні поляків
Поле не знає. Це поле не макове.

•  * * *    Марії Фішбейн

... ще невтаємничені... ще ниці...
У прачорній пíтьмі прастоліть

•  * * *     Його Блаженству Любомирові Гузару

Оця свіча погасла, і оця
Свіча погасла, і оця свіча є

•  * * *     Любомирові Пирогу

Поскидаймо файні мешти*,
Повзуваймо постоли.

•  EXODUS     Авіві Фішбейн

Усі марноти, всю мороку
забувши там, де пилюга

•  * * *     Леонідові Череватенку

Юга колихлива довкола вола,
Довкола долини, довкола дороги,

•  * * *     Олені

сонце
пряж

•  * * *     Олені

Це вони, розпорошені гарби,
Це вони, спорошілі горби,

•  * * *     Пам’яті Олександра Матусовського

...поперемелювали жорна
ніжнозелену світлотінь,

•  * * *     Іванові Крячку

Господи, порожньо в нашій господі,
Господи, холодно й вогко, насподі

•  * * *     Ларисі Скорик

Ця вулиця зникома,
Це дерево старе,

•  * * *     Олесеві Скіпальському

Прозору тінь передніч перетну,
Тремке свічадо, необоротну,

•  * * *

…і щастя це — хвилини півтори.

•  ПОГАР. 1995

…І чорний крук на чорному сидів,
І не було ні жител, ні садів,

•  * * *     Вікторові Ющенку

…ще теплого Великодня пора.
Він визира її з-поза Йордану,

•  * * *     Богданові Бойчукові

…І вже вуста судомою звело,
І прийняла душа неопалима

•  КРИМ. ЛІТО.     Ріталієві Заславському

Закрити очі. Тільки дотик.
І вже немає вороття.

•  КРИМ. ОСІНЬ

Хворе осіннє море дихає важко, нерівно,
Білі у морі хвилі, в чорному штормі — грім.

•  * * *

Хвильку прохолоди й супокою
В ці липневі, ці спекотно-білі

•  * * *

Я вбитий був шістнадцятого року.
Щось там цвіло й бубнявіло, нівроку,