Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Жанна Мирохівська (1957)




Огляди

  1. *
    Стоять берези в золоті осіннім.
    Леліє човен. Я ще - не стара.
    В саду дими завихрені і сині.
    В диму сліди летючого пера.

    І хто вже знайде? Пожаліє потай...
    А я стара... Натомлена... Пуста...
    Поволі піднімається з болота
    найменша донька осені - сльота.



    Коментарі (6)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

  2. *
    Цей день і радісний, і щемний,
    повітря чисте і рясне.
    Так, я любила Вас... Напевно.
    І, мабуть, це вже не мине.

    Бо скільки прожила я років,
    сьорбнула і добра і зла,
    а це відчула ненароком,
    що тільки вами я й жила.

    Й чого собі оце кажу я,
    сама не знаю до пуття...
    Когось люблю... Про щось жалкую...
    І кимось міряю життя....



    Коментарі (8)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. *
    Осінь, я цілую руки вам.
    Зблизька вас побачити боюся.
    Навперейми втомленим рокам
    він ішов, чубатий і безвусий.

    Осінь, я не спала уночі.
    У вікно - то листя, то проміння...
    Марились видіння і дощі,
    Рушники і любощі осінні...

    Рушники і любощі чужі,
    Що цвіли небачено і біло...
    Осінь, ви скажіть мені, скажіть -
    Я відтоді дуже постаріла?



    Коментарі (9)
    Народний рейтинг: 5.31 | Рейтинг "Майстерень": 5.25