Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Світлана Ковальчук (1967)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-01-01 23:02:20 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Зрозуміло про що йдеться.
Читач ерудований збагне, що за ява, що за нава. А географічно підкований може міркувати, чому Ява і чому Нава. Більше того - і за Нарву може згадати.
Можливо, корисною була би світлина Місяця з тими братами.
Але це все, скоріше, побажання та ремарки, аніж дрібні зауваження.
Вірш гарний, на часі. Але що вже зробиш (це я за причинно-наслідкове), якщо воно наче пороблене.

Дякую,
Найкращі побажання на майбутнє,
Ю. С.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2020-01-02 21:08:47 ],
на сторінці твору     "Територія смислів"   Ковальчук Світлана

Дякую, Світлано... Таке варто уваги... Здивована, що мало коментарів...
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-01-03 17:19:53 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Дякую, пане Юрію, за Вашу увагу. Справді, ява і нава краще написати з малої букви.
Я вже й не очікувала на чийсь коментар. Вдячна ще раз.
Коментатор Сергій Гупало, [ 2020-01-03 17:38:35 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Я написав би трохи інакше: Міняєш вила на Калаша?
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-01-11 12:54:35 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Дякую, Сергію. Так, може бути й такий варіант.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-01-11 12:57:11 ],
на сторінці твору     "Територія смислів"   Ковальчук Світлана

Дякую, Тетяно. Твір із життя, на жаль. Слава героям.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-03-02 14:20:14 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Нічого так, цікаво дивитися на зиму з позиції весни.
Тому нормально сприймається рима "зима/нема".
Пасьянс, не знаю, чим може захопити. Спокійна собі процедура перекладання колоди гральних карт з одних місць на інші. Щоправда, може бути деяка радість так само як може виникнути гнів.
Тюрма, можливо, зайва. Мені здається, вона не з цієї опери. Не було заметів. Ніхто не був заблокованим снігами - ні по хатах, ні на автошляхах.
А сама картина картина в уяві виникає. Ви застосували засоби художнього відображення. Це гарно.
Анафора "жити жити" налаштовує на саме на це.
За пасьянс було вище. Може, я неправильно розумію гру слів, але це умовна гра. Це перекладання карт.
Щоправда, зимовий вітер може тягати сніг з купи до купи і докупи також. Але снігу не було і зими нема.
Нормативно "вві́йдемо". Наголошена "і". Наголос плаває, але за певних умов. Це некритично, але...
В цілому мені сподобалося.
Штучності немає, щасоби, про які було вище, є, авторське бачення може збігатися з читацьким або не збігатися. То таке...
Естетичні враження та енергетичні показники позитивні.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-03-04 08:57:24 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Пане Юрію, дякую. Маю Вас за доброго духа на Поетичних Майстернях. Такий розлогий аналіз. Дякую.
Чому пасьянс? Напевне тому, що сніг випав і лежав такими купками, неначе розкладені карти. Чому тюрма? Бо зима все-таки стримує, багато чого собі не дозволиш: купання в озері і т.д. Але все це, як Ви кажете, авторське бачення. Адже зима - це теж гарно, добре.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-03-04 09:59:22 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Практично це я і побачив.
Я любитель пасьянсів, і тому почалося з них.
+ деякі другорядні дрібниці.

Дякую за комплімент,
Ю. С.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2020-03-04 12:26:37 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

І мені теж, в цілому,сподобалась, пані Наталю, ваша композиція. Єдине, не зовсім зрозуміло, для більш цілісного сприйняття, і можливих уточнень деяких моментів, куди бажано спрямувати погляд - на допустиму декларативність, наприклад, в цілях розмови автора з собою і близькими за духом читачами, чи на метафоричність, віддану служінню суто поезії. Бо звідси і можливі акценти і уточнення, якщо такі потрібні.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-03-09 13:32:40 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Дякую за відгук, шановна Редакціє Майстерень, за чуттєве прочитання.
Ось вони, ці слова, так і насипалися пасьянсом. Відчувала таку трохи розпорошеність. Треба ще подумати.
Ще раз щиро дякую за увагу.
Коментатор Ігор Терен, [ 2020-04-01 11:56:11 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Справді, нас врятує самоізоляція край ріки! 😘
Коментатор Сергій Гупало, [ 2020-07-13 10:06:24 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Файно вийшло... Аж співати хочеться!
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-07-16 20:52:31 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Дякую Вам, Сергію.Тема петрових батогів стала популярною.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-07-16 20:53:26 ],
на сторінці поезії     "***"   Ковальчук Світлана

Напевне, Ігорю.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2020-07-17 07:40:34 ],
на сторінці поезії     "Мамине вікно"   Ковальчук Світлана


Ви, імхо, наче пояснюєте непідготовленому читачу, що то за скрипка, повторюючи це слово двічі.
Або це робиться, щоби було, як у молитві чи у Біблії. Щоб зафіксувати.
Порівняння досить цікаве. Можливо, якось би інакше написати цей рядок. "Вікна прозора (чи якась трішечки інша) скрипка".
Справді, цікавезний образ.
Скло ж може рипіти, коли його натирають, миючи.
Щоправда, далі за текстом рипить хвіртка. Це теж якась скрипка, віолончень або альт. Якщо дивитися з обраної позиції.
Одним словом, сподобалося.
Але ще б якось увиразнити оті рипи чи зібрати докупи як щось одне.
Ще більше радію, уявивши, що Ваш вірш ще не в збірці. Йому б чогось більшого. Вищого.
Потім, як доопрацюєте.
Вій/мрій - технічно слабенька рима.
І якось не дуже, не теє, оце "ізнову"...

Творчих успіхів, гарного настрою.

P. S. А можна і нічого не робити. Існує безліч читачів, яким усе до вподоби.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-07-17 22:24:57 ],
на сторінці поезії     "Мамине вікно"   Ковальчук Світлана

Дякую щиро за такий розлогий аналіз. Подумаю над зауваженнями.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2020-07-24 08:46:19 ],
на сторінці поезії     "Мамине вікно"   Ковальчук Світлана

Вікно дає нам образи, звукові і слухові. Відповідно і відчуття. тому всі оці "рипи" зібрані в одне у слові "відчуття".
А щодо рими, то на цілий вірш начебто дозволяється одна однотипна рима, якщо її важко замінити.
Ще раз дякую Вам, пане Олександре, за візит.
1   ...   12   13   14   15   16