Не звично зійшлися дві долі.
Не спішно,як тануть сніги,

Впертість не вірить в диво, Впертість - собі розрада Пише листи красиво, Наче усе то правда , Знов сторінки гортає, Нудно і без усмішки У в забуття поманить Погляд нічної кішки

Нечіпайте моєї любові Не шукайте розради у сварці Тиша знову готує змову Серце в кров розбиває пальці Нечіпайте прадавню втому Їй самотність-найвища втіха В відзеркаленні дня німому Щщсь шепоче на вухо стиха Шарудіння думок дратує Як по склу камінець лукавий Десь на мене печаль чатує В ній застуда до тебеправить.

Палітра осені багряно-золотава,
Палітра серця у яснім ключі.