Автори /
Світлана Ткаченко (1974)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Іноді треба
•
Падаю тихо
•
Ще не вмерла…
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Буває, трапляється перехожий із чорним ротом,
і слово його – мурзата болонка із-під коліс.
і слово його – мурзата болонка із-під коліс.
Падаю тихо й повільно на білу бруківку,
голу й невинну, укриту скоринкою льоду,
голу й невинну, укриту скоринкою льоду,
Такая осень, что пинают мётлы,
Кого – наверх, а прочих – под уклон…
Кого – наверх, а прочих – под уклон…