Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Гросу (1980)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Параска Коливашаласка, [ 2013-10-26 18:44:41 ],
на сторінці поезії     "Ода чорній каві"   Гросу Юлія

:)
Коментатор Юлія Гросу, [ 2013-10-27 18:20:52 ],
на сторінці поезії     "Слова"   Гросу Юлія

ТВОРИТИ, творю, твориш, недок.

1. перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 138); Нам дано ні з чим незрівнянну радість — творити новий світ, здійснювати тисячолітні мрії людства (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 91); — Я творитиму нові дерева, — сказав Мічурін (Олександр Довженко, I, 1958, 432); Український радянський народ вільно творить нову культуру — соціалістичну за змістом, національну формою (Історія української літератури, I, 1954, 8);
// ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в орудному відмінку. [Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка, II, 1951, 240);
// Виробляти що-небудь. Були хлібороби батько й мати, що весь вік творили хліб і мед для людей (Олександр Довженко, I, 1958, 325);
// Будувати. Той, хто творив собі храми, — де він тепер? Де поділись його всі діла? (Леся Українка, IV, 1954, 278); Дорош обкульгав згарище, сів.. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367);
// Писати (науковий, літературний, музичний твір), малювати (картину тощо). Якби ви знали, паничі, Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили (Тарас Шевченко, II, 1963, 252);
// Накреслювати плани й т. ін. Творив він плани організування експортної торгівлі (Іван Франко, VI, 1951, 236);
// Вигадувати. Я почав уявляти собі нових хазяїв. Себто творити, бо я їх ніколи не бачив (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 244).

2. перех. Викликати появу чого-небудь, бути причиною виникнення чогось; утворювати. Розкіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує (Номис, 1864, № 1710); Ранок у гаю і в полі творить чари (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 368); Під водопадом творив потік просторий, спокійний і чистий, мов сльоза, ставок (Іван Франко, VI, 1951, 24); Колір Наталчиних очей творила прозора синь, що набігала на сіре тло (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 162).

3. неперех. Займатися творчою діяльністю (літературною, мистецькою, науковою тощо). Вміти творити — це не означає вміти лише добре малювати чи добре ліпити.. Це означає бути також мислителем своєї епохи, свого часу (Олександр Довженко, III, 1960, 14); Треба було творити, треба було піднести майстерність акторську на таку височінь, на яку піднесла його славетна артистка Г. І. Борисоглібська (Остап Вишня, I, 1956, 244); Вчений повинен не тільки творити в науці, тісно пов'язаній з практикою, а й пропагувати знання, поширювати їх у масах (Наука і життя, 8, 1963, 4).

4. перех. Виконувати якусь роботу, дію. Менше говори, а більше діла твори (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 389); Кожен творить щось своє, робить ніби мале якесь діло: той зварює шви,., той столярує, той фарбує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 341);
// Робити щось погане; коїти, чинити. Такії, боже наш, діла, Ми творимо у нашім раї. Ми в раї пекло розвели (Тарас Шевченко, II, 1963, 253); [Річард:] Сам не відає, що творить (Леся Українка, III, 1952, 12); Слухайте! Це ж ворог творить! Це ж над нею [країною] він у брані надсміхає [насміхається]... Та не скорить! (Павло Тичина, II, 1947, 200);
// У сполуч. з іменником означає — виконувати дію, виражену цим іменником. Всі свої підлі злодіяння творять [вороги] уночі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 359); Бутурлін довго ще стояв перед чудотворною іконою, творив молитву (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 78);
// Здійснювати, робити. Родилась [княжна] на світ жить, любить.. І всякому добро творить (Тарас Шевченко, II, 1963, 34); Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Павло Тичина, I, 1957, 121); Захисники міста-героя творили нечувані подвиги (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 29).
♦ Творити диво (дива) — викликати подив, захоплення незвичайними або визначними вчинками, діями. Чув я, що врожай Зібрали ви багатий,.. Що пасічник Панько Рудий Дива в колгоспі творить... (Максим Рильський, III, 1961, 51); Творити життя (історію, майбутнє і т. ін.) — активно впливати своєю діяльністю на зміни в житті, на історію, характер майбутнього тощо. Люди самі творять свою історію.. (Ленін, 26, 1972, 51); Творити суд над ким, кому — судити когось. Тим часом в своїй столиці Цар засів поруч цариці, Щоб творити звірам суд (Іван Франко, XII, 1953, 7); Творити суд і розправу див. розправа 1.

5. перех., що. Утворювати; становити, являти собою. Профіль був у неї, справді, чисто класичний. Чоло й ніс творили одну м'яку лінію... (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 372); Несамовиту картину творили босі, ..насуплені чоловіки з свіжозрубаними ломаками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 260); Висловлювання Шевченка творять цілу систему естетичних уявлень (Радянське літературознавство, 6, 1966, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 52.
Коментатор Юлія Гросу, [ 2013-10-27 18:22:13 ],
на сторінці поезії     "Слова"   Гросу Юлія

Коментатор Юлія Гросу, [ 2013-10-28 02:16:32 ],
на сторінці поезії     "Ода чорній каві"   Гросу Юлія