Білий світ у пошуках чудес,
В ранок розстеливши колискову,
Душу із розстебнутих небес
В рідне тіло повертає знову.

Щоб я сонцем пам’яті воскрес,
Одягнув мене в святу обнову,
Білий світ у пошуках чудес,
В ранок розстеливши колискову.

Щоб ніколи із життя не щез,
Дарував лиш світло і надію,
Щоб завжди зі мною, а не без
Зміг ізнову відродити мрію,
Білий світ у пошуках чудес.

Спить в листопаді місто,
Дихаючи туманом.
Стиглі зірки намистом
З неба вдягають ганок.

Літо знялось у вирій,
Кличуть далекі луки.
В осені очі сірі,
Ніжні холодні руки.

Як наречена ходить,
В золоті вишиванка.
Встелені листям сходи
В зустріч ведуть світанком.

Розбагатію часом
І зупиню для неї.
Просто і без прикраси
Мій подарунок феї.

Тільки вона без мене
Знову у зиму піде.
Поглядом відокремить,
Не залишивши сліду.

…Місто у листопаді.
Осінь я обіймаю.
Ми ще у двох і раді
Теплим словам «кохаю».