Щоночі бачу я сни з Тобою в головній ролі.
Щоночі щасливий я уві сні, та це — марення долі.
Щоночі я дивлюсь в Твої очі,
З тобою я провів свої ночі.
Щоночі цілую твої уста,
Щоночі зникає мій внутрішній страх,
Що Ти мене ніколи не приймеш,
Не покохаєш і не обіймеш.
Щоночі чую Твій янгольський спів,
Якого не чую в реальності днів,
Я засинаю, щоб просто втекти
У сни, де разом я і Ти.
Щоночі Тебе обіймаю,
Щоночі Тебе я кохаю,
Щоночі з Тобою ми разом,
Щоночі кохання ті фрази,
Що надихають боротись і жити,
Бо я…не можу тебе не любити.
Щоночі цілую я твоє тіло,
Насолоджуюсь твоїм співом,
Щоночі дивлюсь в твої очі,
Які…насправді мене лиш другом бачити хочуть…
Я засинаю і не хочу назад прокидатись,
Залишусь у снах, щоб не повертатись
В реальність жорстоких тих днів,
Де я… навіки Твоїм бути хотів.
Най я навіки залишусь у снах,
Бо в реальності все є не так,
Най там залишиться навіки мій дух,
Бо в житті для Тебе я лише друг…

08.03.2025

Кохаю тебе, але я прокажений,
Якого ти уникаєш.
Чекаю на тебе і свій лепрозорій,
Бо ти все одно не кохаєш.
Як лепра кохання мучить мене
Навіть не хочеться жити.
Я знаю, воно вже не мине,
Воно хоче мене просто вбити.
Ну, що ж, я готовий, життя я прожив!
Я готовий лягти у могилу…
Може б там, я вже відпочив,
Бо я не маю вже сили…+
18.09.2024

Я вічно житиму в Тобі,
В твоєму співі, в твоїх рухах,
І най хоч спів той не мені,
Він все одно є в моїх вухах.
Я вічно житиму в Тобі
І най би що у світі сталось,
Я вічно житиму в Тобі,
Пробач, що так у мене склалось.
Я вічно житиму в Тобі,
Як привид дикий, як примара.
Я вічно житиму в Тобі,
Хоч мене ти й не кохала. +
17.11.2024.

Не набридатиму Тобі,
Піду, лиш книгу залишивши,
Я згину у війні, в пітьмі
На місяць вовком скавуливши.
Не набридатиму Тобі,
Пробач мені моє кохання,
Я піду в один з світів,
Де ми є разом без мовчання.
Ніхто не вічний, а проте,
Мене б ти вічно окриляла,
Вогонь би ніс, як Прометей…
Та це лиш мрія, і вона зав’яла.
Пробач, що боляче мені…
Тобі кричу крізь кілометри,
Я б краще згинув у війні,
Ніж почуттів просив пожертви.
Я почуваюсь, як жебрак,
Поламаний вщент власним горем
Не знаю чи могло бути не так,
Заллю папір солоним морем.
Солоне море — то із сліз,
Що пролилось й мене всушило,
І найстрашнішою із криз
Є ця… й мене вона зчавила..+
17.11.2024.

Якщо буду я птахом,
Будь моєю землею…
Якщо я буду оралом,
Будь моєю ріллею…
Якщо будеш Ти рибою,
Дозволь бути морем?
Стань мені рідною,
Як ірбісу гори.
Буду я землетрусом,
А Ти — амплітуда.
Ти будеш пустелею —
Дозволь бути верблюдом?
Я хочу до Тебе,
Як джмелик до кашки.
Будь моїм медом,
Бо без Тебе все важче. +
17.11.2024

Я тобі настрочив
Два десятки віршів,
З мене пре віршопад,
Неначе я скальд.
Мені ти скажи:
Чим мене напоїла,
Що така кількість віршів
З мене лізе щосили?
Може ти вельва?
Чому б не зізнатись?
Скористалася сейдом?
Як правду дізнатись?
Яке зілля дала
В руки та Фрея?
Щоб мене ти звела
Чи тебе щоб лелеяв?+
17.11.2024

Пишу вірші призначені Тобі
І в них душі моєї сила,
А також біль і цей набір:
Терпіння і кохання брила.
Ту брилу вивергнув вулкан,
Що вибухнув, коли мене зустріла
В метро і породив він сотні ран,
Та все одно я маю крила.
Заради Тебе я віддам усе,
Аби лиш Ти була здорова
І пройду пекла я кільце
Хоч сотні раз і знов і знову.
І де б Ти в світі не була
Думками я завжди з Тобою.
Я подарую 2 крила…
Будь ласка, їх візьми з собою.+
17.11.2024

Вдягни мої крила,
Відчуй моє серце.
Кохання там сила
Пташкою б’ється.
Ходімо зі мною
І відчуєш Ти спокій,
Що стоїш за стіною,
І нестрашний Тобі злодій.
Я протягну Тобі руку,
Та не знаю чи візьмеш…
Бережу я обручку,
І може покличеш…
Лиш з Тобою навіки
Хочу я бути.
Стекли часу повні ріки,
Та Тебе не можу забути.