Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Марина Гвоздовська (1997)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Це щоб зрозуміти.
    Вибиває годинник мої думки у такт,
    За вікнами птаха тягне високі ноти.
  • •  Останній
    Це мій останній вірш, присвячений тобі...
    Без сенсу, бо написаний із відчаю.
  • •  Мимоволі
    Тримаючи руки в себе за спиною,
    Стаєш мимоволі перед ним на коліна.
  • •  Переможцям не потрібні медалі
    Відчуваючи щастя десь в горлі,
    Вибираю триматись подалі.
  • •  Все буде добре
    В тебе все буде добре, це я тобі обіцяю!
    Я більше не полізу зі своїми тупими словами.
  • •  Разом - на все!
    Шалено хотіти. Ночами не спати. Чекати весни.
    Писати слова, що вже, мов пілюлі, лікують.
  • •  Дурниці зроблено.
    Ти забуваєш, я забуваю -
    Беремось за руки, падаєм вниз.
  • •  Давайте?
    Давайте в постійному страсі жити!
    Давайте виконувати тупі закони!
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки