Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марина Алдон

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Переглядів сторінки автора: 11882
Дата реєстрації: 2014-02-01 11:38:59
Веб сторінка: http://marinashtefuca.eto-ya.com/
Школа та стилі: P.S. - поезія, 3D - поезія
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2014.02.01 12:36
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Закінчила філологічний факультет Ужгородського Національного університету. Працюю журналістом. З 2000 року член Національної спілки журналістів України. З 2000 року - голова Хустського міськрайонного літературно-мистецького об’єднання «Чиста криниця». Автор поетичних збірок "Poems" (1999, Львів, "Кальварія"), "На мові галактик" (2002, Хуст, ШтЮрМер), "Labyrinth" (2013, Ужгород, Ґражда), 3Dцяте лютого: Із циклу «Щоденник» (2013, Ужгород, Ґражда).

Друкувалася під іменами Марина Дорих (Арина Дорих), Акелія. Творчість об’єднала під псевдонімом Марина Алдон

Найновіший твір
Лист iз потойбiччя
(3D, у техніці зіставлення)

Словоточить душа, у безодні холодного Всесвіту…
Півстрофою печальною імітую церковні музи́ки…
Я тобі вже чужа… і веду зі світлиною бесіду
За стіною астральною… мла нанизує дощ… на осики…

Пи;шу вперше листа… Не суди за негадане рішення….
Помагає Верни́гора розставляти трикрапками зорі…
Ми у різних містах… Це і перше, й останнє освідчення…
Не зустрітись у вимірах… Осягни букви-сльози прозорі…

Обпліта чорна цвіль однотонне рядно неба вічного,
Стежку вітру-гонителю застеляють цупкі виногради…
Як забути про біль? Згубні муки кохання трагічного…
Поясни, Вседержителю, чи існує життя після зради?

У тексті розчинено два вірші:
1.
Словоточить душа
Півстрофою печальною…
Я тобі вже чужа
За стіною астральною…

Пи;шу вперше листа…
Помагає Верни́гора…
Ми у різних містах…
Не зустрітись у вимірах…

Обпліта чорна цвіль
Стежку вітру-гонителю…
Як забути про біль?
Поясни, Вседержителю…
2.
У безодні холодного Всесвіту
Імітую церковні музи́ки…
І веду зі світлиною бесіду…
Мла нанизує дощ… на осики…

Не суди за негадане рішення –
Розставляти трикрапками зорі…
Це і перше, й останнє освідчення…
Осягни букви-сльози прозорі…

Однотонне рядно неба вічного
Застеляють цупкі виногради…
Згубні муки кохання трагічного…
Чи існує життя після зради?