Автори /
Андрій Курочка (1980)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Серце
•
На під’їздах до нашого міста...
•
Мураха
•
Вишня
•
Володарко закоханого серця
•
Я боюсь
•
Коли на серці жмуть морози
•
Повір мені
•
Мені здається...
•
Буря
•
Навіщо
•
Мій край
•
Зеленіє луг широкий
•
Буває так
•
Подаруй мені свободу
•
Щоразу
•
Виродок
•
Я звертаюсь до тебе, владо!
•
Сила слова
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Слова пусті із вуст злітають марно,
А погляд твій холодний вже давно.
А погляд твій холодний вже давно.
На під’їздах до нашого міста,
Забуяла квітнева весна.
Забуяла квітнева весна.
Після рутини будніх днів,
З прогулянкою йшов до річки.
З прогулянкою йшов до річки.
Простягає віти вишня
І шкребеться у вікно.
І шкребеться у вікно.
Володарко закоханого серця,
Скажи, у чому сила твоїх чар?
Скажи, у чому сила твоїх чар?
Я боюсь порушить рівновагу –
Рівновагу сердешних почуттів.
Рівновагу сердешних почуттів.
Коли на серці жмуть морози
І вітер душу холодить.
І вітер душу холодить.
Повір мені, життя минає швидко.
І плин часу нічим не зупинить.
І плин часу нічим не зупинить.
Мені здається, я живу не тим життям,-
Іду по шляху не своєї долі.
Іду по шляху не своєї долі.
Кровоточить рана зламаної гілки
І сльозою плаче старий осокір -
І сльозою плаче старий осокір -
Навіщо мені крила,
Коли немає неба
Коли немає неба
Стара верба схилила свої віти
Й тривожить листям дзеркало води.
Й тривожить листям дзеркало води.
Зеленіє луг широкий,
Вітер трави колихає,
Вітер трави колихає,
Буває так, що ідучи додому,
Полишив за спиною день турбот,
Полишив за спиною день турбот,
Подаруй мені свободу,
Відпусти із свого серця.
Відпусти із свого серця.
Щоразу, коли поруч ти проходиш,
Я погляд свій кидаю тобі в слід.
Я погляд свій кидаю тобі в слід.
Ми часто виродками кличемо людей,
Хто своїм виглядом до болю нас лякає,
Хто своїм виглядом до болю нас лякає,
Я звертаюсь до тебе, владо!
Тобі вручено мою долю.
Тобі вручено мою долю.
Посеред величної рівнини,
На схилах дужого Дніпра,
На схилах дужого Дніпра,