Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Наталя Попова (1992)




Огляди

  1. * * *
    Ми могли б з тобою бути ближчі,
    розділити всі радості й болі усі,
    ми могли б з тобою піднятися вище,
    відірватись на хвильку, на мить від землі

    Ми б сягнули вершин недосяжних
    і торкнулися неба й зірок,
    намистинки приємних вражень
    ми б збирали з тобою удвох

    Ми кохали би так нестямно,
    цілував би ти очі мої,
    ніжно-солодко, казково й примарно
    проминали би ночі і дні

    Ми могли би разо́м прокидатись,
    зустрічати світанки життєві разо́м,
    від незгод у обіймах ховатись,
    а у бурю й метіль зігрівати теплом

    Ми могли б мати доньку і сина,
    адже діти - це квіти життя,
    із твоєю усмі́шкою, моїми очима -
    вони стали би сенсом буття

    Ми би мріяли й вірили в чудо,
    намагались нести доброту,
    дивувались із нас, може б, люди,
    та не стало би це на шляху

    Ми могли би ближчі з тобою бути...
    сплести долі в єдину-одну
    ми могли би... могли би щастя відчути,
    і я вірю у мрію цю!

    2013



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Страхітливий сон
    Неначе страхітливий жахів сон,
    я ніби сплю, і ніяк не прокинусь,
    розгубленість і зневіри полон -
    де ж моя сонячна, мирна країна???

    Гинуть невинні, вже сотні жертв,
    наві́ки хтось втратив батька чи сина
    У що перетворюють не́люди все???
    Й невже в наш час ще таке можливо???

    Безжальні вбивства... Це справжня війна???
    Та проти кого? Й кому́ на догоду?
    Вогонь вже не тліє - яскраво пала́ -
    не придушити так просто народу...

    Тривала й запекла іде боротьба,
    якою ж буде́ ціна перемоги???
    Молитви до Бога за майбуття,
    і серце не покидає тривожність

    Коли цей страхітливий сон мине???
    Нехай не завтра - але ж прокинусь???
    Так хочеться вірити, що буде́ -
    квітуча і мирна - моя Україна

    21.02.14



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --