Їх голови вже кров.ю запеклись
А ті кінцівки,можливо,відірвало
Та всі ми пам.ятаєм мирні ті часи
І перші дні,
Коли всі йшли до бою
Так само зараз
Пам.ятаємо героїв
Повір,
Все не дарма повторюється
І хоч по колу ми ходили
Навчитись не могли
З самої Запорожської Січі
Ті хлопці,шо загинули
Цієї от зими
Вони народжені
Шоб стати нашими
Героями
Повір
І хай гармати більше не стріляють
І вже пройшли найжахливіші миті
Веселих тих часів
Ми все одно
Не зрадимо
І будем вірить до останнього
Повір
Не тільки вірить,
А й робить
І жити,
І творити,
І кохати
І рідної землі не покидати
Бо наша ненька Україна
Ще й не такі часи переживала,
То будьмо раді,
Що перемогли!

Ніхто не вірить в твою правду,
Не розуміє важкого життя,
Ти - берегиня нашого народу
І снів, і мрій, і дій,обов.язково

Усі міста твої, і селища, й Крим
Все - не подільне і єдине
І кожна область має своє місце
І всюди там панує мир

Мир між братами і сестрами твоїми
То є твій народ
Та є і вороги,
Через яких збудовано немало барикад

Але всі вірять,твої патріоти
В твоє велике майбутнє
І знатимуть тебе
Поміж людей
Ми зробимо для тебе все!

мені подобається наповнювати свої думки тобою,
наче дим - свіже повітря. це трохи дико.
але одвічно та сама картина -
дим розчиняється, все забувається.
мені мало думок; мені треба, щоб кожна клітина пахла тобою.

вдихати тебе
думати про тебе
жити з тобою

я не хочу бути,
наче птахи в клітці,
без свободи.
ми будемо там,де будуть сходи,
аби йти далі і далі,
не стояти на місці.
ми не чекатимемо змін, нагод, перешкод.
ми створимо самі.
крізь холод
чи спеку
пройдемо небезпеку.
і навіть австралопітеку
не зрозуміти
нашу картотеку,
де зберігатимуться фото з усіх подорожей та мандрівок
країнами чи тілами одне одного.

думки переплетені так тісно,що аж душить
за горлянку бере і не відпускає
і поки ти даєш собі дурні обіцянки,
терміни яких переносяться знов і знов.
інший змінює світ та руйнує стереотипи
він - свіжа кров;
блискавка, що складається з іскорок.
той, на кого усі надії.
той,хто грає хард-рок.
а ти далі сидиш у кріслі,
складаючи плани
на майбутнє.
які одразу приречені.
чому б тобі одного ранку
не прокинутись іншою людиною ?
викинути цю бляшанку
з місивом,склад якого ти ніколи так і не дізнаєшся,
під назвою
алкоголь.
тобі гидко від самого себе, але тобі подобається
ця роль.
кажуть,це модно, красиво, незвично.
а інша людина вже ходить по небу,
та не бачить кінця шляху.
ідей та натхення повно
окрилена вірою в майбутнє вона
не посадить ні одного реп.яху.