Я зачекаю, знай!
Я зачекаю стільки буде треба.
Ти тільки не забудь той рай,
Де ми дотягнулися до неба.

Чекатиму я день і ніч,
Можливо, навіть і не спатиму...
А пам'ятаєш полум'я тих свіч?
Згадай і знай, що я чекатиму!

Давай не будем згадувать те все,
Що так жорстоко розвело наші шляхи.
Нехай любов нас понесе
Так гаряче, щоб іншим було не втямки.

Я зачекаю, просто й без образ,
Не буду і листи тобі писати,
А зачекаю, що приїдеш враз
І буде нас любов плекати...

23.03.2014

Тот взгляд, что греет мне душу
И в теплую пору, и в мрачную стужу,
Несу его в сердце, не забывая
И каждый день о тебе вспоминая.

Да и как теперь его можно забыть?
Может пустить по течению плыть
Или память зарыть у саду под вишней,
Ведь стала она для меня чуточку лишней.

Почему закрывая глаза, я вижу его?
Нет, не мужчину, точней не всего.
Я вижу тот взгляд, что и нежен, и страстен,
Но я же не против, ведь он так прекрасен…

05.03.2014

Твій погляд ніжний наче квітка,
Твій голос - найсмачніший шоколад,
А поцілунки – то найбільша втіха,
Для мене, мабуть, кращого нема.

Я так раптово закохалась,
Що й оклиматися не встигла,
А ти подумав, що я звиклась…
От тут ти справді помилився.

У Новорічну ніч ми ж все ж таки зустрілись…
Приїхав ти… хоч і не збирався.
О, та ніч…остання ніч, коли ми так кохались,
Поїхав ти і більш не повертався.

Навіщо ти так тепер зі мною?
Хоча це може ще й не все…
Не забираю я свободу твою!
А просто відчуваю… ти - моє!

Я знаю, ми ще будем разом.
І прочитавши ці рядки та зрозумівши, що вони про тебе,
Можливо в стіну кинеш телефоном,
Але приїдеш, знаю я…не сьогодні…згодом…

04.02.2014