Хмари затягнуть повіки
Великі калюжі у небі
Тебе ігнорують квіти
і всі позабули напевно

Хмари втекли задалеко
і ти проспав цей світанок
сонце печє до нервів
човни не йдуть у гавань

і залишилось тобі
лежати у цій траві
марити за літаками
й чекати від неї листи

не намагайся ланцюг розірвати
плями на правій
плями усюди

навіть не думай кровью стікати
кров у яку так впиваються люди

не залишай просто так ні краплини
ми повернемось

і сонце у жар
кинемо
не віддамо ні хвилини
я не віддам, як і ти не віддаш



2014