Олександра Камінчанська (2014)
|
Життя написало вердикт:
«Народжена щоб жити».
Живу!
|
Автор п'яти поетичних збірок.
Мамі...
Жінко-молитво, намистинко з вервиці Божої,
Чиста сторінко чийогось стремління, буття.
Будь одкровенна, на світ цей нестриманий схожою,
В мить залюбися, неначе у власне дитя.
Хмар набундючених в небі нестримані повені,
Стежку, що в полі хтось мовби надвоє розтяв.
Як тобі грудень снігами іще не цілований,
Сосни-невісти, що тихо чекають вінця?
Будь мені вірою, будь мені правдою, силою,
В ночі безмежні, що днесь довжиною в життя.
Грудень, на диво, розродиться зливою стиглою,
Варто затямити: ти в цьому світі не сам…
Роки, що минули, неначе відспівані меси.
Жінко велична, хай буде ще довгою путь,
В грудях не серце – віками намолений Всесвіт.
Ти не самотній допоки ще Мати отут…