В моих глазах пожары и огни,
В твоих, таится что-то даже ярче
Я присмотрелась ближе и потом
От этого мне стало еще жарче.

В твоих глазах, горит такой костер
И то, что было, будет еще ярче,
А я с тобою буду - вот и всё
Не будет между нами этой фальши.

Спасибо тебе, за твое тепло,
За то, что ласково меня целуешь,
Ты знаешь, а мне, правда, хорошо
И ты меня во сне опять рисуешь.

Ты знаешь порой судьбы вовсе врозь
Потом роднее не найдешь так просто,
А вдруг всё это не обычный сон
Хотя всё будет так как того хочешь.

И будет еще не один рассвет,
И не один билет мы купим в счастье,
А вот бы всё срослось хоть по чуть-чуть
И мы бы стали картами с тобой,
но одной масти.

28.06.2016 11.32

Я не найкраща, але і не без долі
Мої слова неначе дні-стежки
Крокую я повільно, але в полі
І вільні мої думи, як і ти.

Ти віра та що сонцем зігріває,
Ти всі мої слова, пісні
І те що серце ти зігрів зимою
Це ти, це ти, твої вірші.

Я дякую тобі, за те що віриш
За те що ти такий один
І щиро дивишся у мене, тихо мрієш
Я вірю в те що поруч лише ти.

Ці строки всі написані нестерпно
Я знаю те що ти мої слова,
Ти моя віра, ти мої турботи,
Ти щира правда, ти моя весна.

Кохаю я тебе доволі дивно
Я іноді сумую, трохи злюсь,
Але те що існує не даремно,
Ти знаєш це і я тобі клянусь.

2015

З-поміж доріг знайти свою,
Яка насправді буде ближчою
Іти вперед, дорогою
Не бачити того, що знищено.

Розставити життя шляхи
І з-поміж звичною турботою
Прожити так життя своє,
Щоб сумувати не за модою.

Твоє життя, на то воно твоє,
Щоб дивуватись кожен день і вірити,
Що завтра буде щось нове,
А значить буде те у що не вірили.

Життя – це смуги різних кольорів
Вони неначе райдуга сіяють
У свої мрії завітай
І буде все як серце забажає.

2014

Зимою засинає вся краса
І снігом покривається, як килимом дорога
Все спить навколо спочива
Чекає теплих днів діброва.

Весною з першим вранішнім теплом
Прокинуться шовкові перші трави
І заспіває пісню соловей,
І зацвітуть на панщині дубрави.

Літня пора стучить вже у вікно
І перші врожаї уже дозріли
На вулиці спекотно
І дощі омиють дуже скоро землю.

Спішить до нас вже осінь на поріг
І пожовтіли ще зелені трави,
І сипле листя віковічний ліс
Співають солов'ї в дубравах.

Ось промайнув іще один наш рік.

2014

Ніжність почуттів тане уві сні
Подумки з тобою, але ми не поруч
Все минають, так проходять дні
Залишаючи те чого ти хочеш.

Я в твоїх думках вже не перший рік,
Але мало так нам цього для щастя
Вже пройшов не перший випав сніг,
А у нас з тобою все ні як у казці.

Хто вона любов? Чи вона живе?
Може подумки, чи давно не з нами
Знаю лише вірю я в одне,
Ти мої вірші і думки з роками.

Лише ночі, дні, ранки, зорі, зливи
Ти даєш мені сили, віру, спрагу
Я тоді пишу і думками мрію,
Що здійсниться все що було між нами.

2014

Зняти плащ, парасольку залишити вдома
Осінь на зиму взяти змінити
Не шукати у серці краплини сумної,
А навчитися щиро любити.

Зняти сум з себе миттю і посмішку вдіти
По вечірній столиці піти без тривог
Крізь зіниці очей вдалечінь подивитись
Зрозуміти, що ти не один наче Бог.

Зняти те що турбує із себе
І змінити майбутнє у мить повесні
Вище неба так стрімко злетіти
І залишити подумки те що мине.

Вечоріє чомусь досить рано
І згадавши минувшини дні, що пройшли
Зрозуміти одне, не буває усмішок без щастя
Осінь теж по зимі нажаль не прийде.

2014

Мрійникам одна дорога мріяти,
А мені дорогу просто йти
Щиро вірити, ясно мріяти
По дорозі долі тихо йти.

Це без сумніву любо, дорого
І чудово без задніх мрій
Цінність всіх думок поруч подивом
Не буває без гарних днів.

Так буває чудово іноді
Квітнуть квіти, блищить роса
Все міняється з літнім вирієм
І приходить тоді весна.

Все одно якщо любо, дорого
І чудово без задніх мрій
Не буває життя без ніжності
І без добрих, сліпих надій.

Не буває життя без сумнівів,
Без помилок і без почуттів
Не буває життя без радості
І без теплих і літніх днів.

2014