Коли рука до руки -
і вже не холодно,
а тепло, ніжно

забуваєш про всі сніги, всі віки,
всі світи.

Бо єдиний - твій, той, у якому ти є.
Ми є: так близько

Рука в руці.

І вже не спинить нас ні манна з неба,
ні густа манна днів, що потому
були після Різдва.

Що потім, що колись - важливо
і ні.

Важливо - тут і тепер

хвиля почуттів, тепло
сонячне, сяйво неба - треба
це знати, а ще любити, а ще пам'ятати

Сонце, дай поправлю тобі прядиво
волосся... і буде то моя ніжність


2015

ти пам'ятай, як пахне матіола,
ти пам'ятай, як пробіжать роки...
а за вікном вагонів мчать довкола
містечок, сіл і міст материки

і острови летять нових перонів,
і потяг лине, мов крилатий птах...
ти пам'ятай, як пахне матіола,
і в нових землях, і в нових світах

жовті трамваї, як тіні безості,
все блукають у місті осені
все виходять з-за рогу, як гості,
але поводяться, як справжні господарі

брук... стук ледь помітний,
як бій годинника на ратуші, почутий з вірменського кварталу

отак і приходять, отак і проходять,
вітерець за спиною віє