Смеется время, наш палач
вонзая шпоры - годы в скачь
А я шепчу себе, не плач
местами кусанный, калач

Заберіть у звіра, жінку що літае
бо вона панове, душу чисту мае
Не покинь на злее, Боже правий,
батьку...
Бо вона стежину
в сад чарівний, знае...

як ховали братів
то мене зачепило
Цар вже майже не Цар
і вже майже не "рило"
і вже каже мені
де моя власна доля
та не вірю йому
скаженію від болю !

як ховали братів
то й мене поховали
між козацьких чубів
мою душу приспали
бо не буде буття
ні сльози, ні молитви
якщо всі як один
не підемо до битви...
********
Так, народ вже мій, не натовп
не моськовське сите бидло
бо тризуба взяв на прапор
що дідами кров'ю митий
Бо не місце ланцюгові
на дитячий сина шиі...
Та й за стола, не дам сісти
що з Европи пре повіі...

ЛА. 2014

зажурився батько битий
бо нема чим рану вкрити
розірвав бочину звір
промосковський поводир

та невже ж тебе здолае
той хто матері не мае
хто дітей тягнув в в'язницю
на старих підняв палицю

Ні!, кажу, тому не бути !
пам'ятаем добре Крути
де студенства чисту долю
розчавили, та й розкидали
по полю...

січень 2014
ЛА.

Знов крокую до Майдану
до кремезного Степана
до дівчаток молоденьких
бо, ще грюкае серденько

Йду до них, по поважаю
беркутів що сили лаю
що калічать іх навмисно
а навкруги, сніжно чисто

Знов крокую до Майдану
до чубатого Богдана
до дівчаток молоденьких
хай ще грюкае серденько...

ты несла молитву
ты ее шептала
я желаю битву
в ней мое начало...

битва и молитва
Боги, блеск доспехов
Мир на фоне неба
голубого, с белым...

Чи ти е, моя старенька
чи понесли труну шляхом ?
мов в дитинстві кличу - Ненько !
через те, усіма клятий...
через те, дитя сумуе
дощ до ранку не вщухае
вітер повінем лютуе
карой божею лякае...

Не повернеться ледаще
в Холівуді падла кисне
Ситий бо, а це найкраще
жебраки кивають - дійсно...

у палаті покоівка,
стелю марлею вовтузить
дивне слово Украіна
змити чомусь
к святу мусить...

чи то себе питав
чи то вам сповідав...

лютий 2014

Каліфореія