Автори /
Світлана Панчук (1991)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Пригадуючи Еклезіяста
•
Осінь
•
Ранок
•
Ідилія
•
***
•
Знімати
•
Бог у деталях
•
Прогулянка
•
Непорозуміння
•
Все, що я можу…
•
Порожній дім
•
Сестрі
•
Війна на Великдень
•
Тривожне
•
Спогад
•
лютий
•
***
•
Стара історія
•
я тебе знаю
•
Діти зими
•
***
•
***
•
Якби...
•
Дощ розкреслює скло...
•
Лови день!
•
Середа
•
Я вже не хочу...
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Скаржусь на вічну нестачу часу
але на світі для всього є час:
але на світі для всього є час:
Під небом сталевим ростуть кольорові дощі
і кавою пахнуть, і листям і поїздами
і кавою пахнуть, і листям і поїздами
кава у чашці. пісок під повіками
ранок нас снігом зустрів
ранок нас снігом зустрів
Іржаві ритми техно. Темна ніч.
Підсохла гуща пророкує втому
Підсохла гуща пророкує втому
Зима почалася дощем —
веселка як благословіння.
веселка як благословіння.
вона знімає браслети з вихудлих синіх зап’ясть
знімає з очей монети по тріпах із позачассь
знімає з очей монети по тріпах із позачассь
я пам'ятаю твою картату сорочку,
твою наплічну сумку,
твою наплічну сумку,
яка там різниця,
про що ми тоді говорили,
про що ми тоді говорили,
Вони питають: як давно ви одружені? і до речі,
давайте якось подивимось ваші весільні фото.
давайте якось подивимось ваші весільні фото.
Все, що я можу - бути з тобою тут,
переймаючи твої смаки і творчі методи.
переймаючи твої смаки і творчі методи.
Порожній дім,в якому всі померли,
уже забув про дотик теплих рук.
уже забув про дотик теплих рук.
А це не любов - це просто ідея-фікс,
котру ти привезла - заразу із інших міст,
котру ти привезла - заразу із інших міст,
Там, на Сході, знову смертю долають смерть,
тільки-от воскресати ні в кого немає сил
тільки-от воскресати ні в кого немає сил
Смерть підходить все ближче і кроки її прудкіші,
і цокочуть підбори по сірім бетоні і ґрунті,
і цокочуть підбори по сірім бетоні і ґрунті,
Пахнеш мені тим'яном
книгами із горища
книгами із горища
Правду безжальну тобі донесуть заголовки газетні
вони всі померли,а ми - буцімто - непричетні
вони всі померли,а ми - буцімто - непричетні
Бути від тебе так близько і так далеко,
що слухати одну музику на різних радіохвилях,
що слухати одну музику на різних радіохвилях,
Стара, як світ, історія про те,
що є Любов і копії любові,
що є Любов і копії любові,
Здається, навіть ангели і святі
не знають, хто ти і нащо в моєму житті.
не знають, хто ти і нащо в моєму житті.
Манекени за ніч одягаються в теплі піжами,
і зника з тротуарів розсипане золото кленів,
і зника з тротуарів розсипане золото кленів,
Ліпиш мене за образом власним невміло
Ліпиш мене на образ свій і подобу.
Ліпиш мене на образ свій і подобу.
Осінній сад прозорий і нагий,
зовсім, як ти - беззахисний, нічий.
зовсім, як ти - беззахисний, нічий.
Якби я малювала Мрію,
У неї було б Твоє лице
У неї було б Твоє лице
Дощ розкреслює скло під аркуш в косу лінійку,
я іду в перший клас — що я там розумію в житті?
я іду в перший клас — що я там розумію в житті?
Ти прокидаєшся, щоб глянути на небо,
на білий світ, на втоптані стежки,
на білий світ, на втоптані стежки,
Середа, третя ночі і кілька годин до ранку
Все, що маємо, друже мій, завжди лиш кілька годин.
Все, що маємо, друже мій, завжди лиш кілька годин.
Я вже не хочу знати, де ти і з ким,
як ти ходиш в Карпати, як ти мрієш про Крим,
як ти ходиш в Карпати, як ти мрієш про Крим,
Простір стає умовністю
де ти? Далеко? Близько?
де ти? Далеко? Близько?