Лебедику мій сивочубий!
З яких далеких снів-країв прилетів ти до мого вікна? Я не чекала. Просто жила, любила, мріяла…і навіть, не знала, що десь живеш ти. Ходиш моїми стежками, дихаєш моїм повітрям, думаєш моїми словами… такий далекий і такий рідний.

Місяць хитався на нитці -
то у твоїх, то в моїх очах,

Ти був праскою, я – білим полотном.
І ти розгладжував усі мої мрії,