Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександра Христич (1954)

Інфо
* Народний рейтинг 4.316 / 5.4
* Рейтинг "Майстерень": 3.434 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Переглядів сторінки автора: 36729
Дата реєстрації: 2014-11-04 16:42:21
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2020.05.15 03:11
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
"Скільки людина знає мов, стільки разів вона й людина, - тож хоча б раз станьте людиною, вивчіть свою".
Мова це код, це мислення, це світогляд.

м. Київ.



Найновіший твір
Живе і сильне
Вирує місто, велике місто,
Будинкам тісно, машинам тісно.
Асфальт вузенький, до ганку кроки,
Будинки щільно, без вікон збоку.
Розмова ллється на різних мовах,
Не знаю змісту, не чую слова.
Проходять сім'ї, проходять просто,
По двоє, троє тут, біля мосту.
Сміються вголос, в очах все небо,
Біжать все швидше, бо треба треба.
Велосипеди, спортивна форма,
Чудове тіло, засмага в нормі.
В колясках діти, на самокатах,
Із ними мама, із ними тато.
В суботу зранку ідуть до церкви,
Костюми гарні, такі відверті.
У чорних кипах до синагоги,
На перехрестях перестороги.
Зелене світло, червоне світло,
Машини їдуть удвох із вітром.
Багато білих, металік, чорні,
Сідани, джипи, швидкі, проворні.
Переїжджають із ліва вправо,
Прикуті міцно до світу правил.
Відвести погляд вже неможливо,
Як кров по жилах, цей рух важливий.
Багато світла, проміння всюди,
Блискучі шибки, дзеркальні люди.
Час не сховати, якщо в долонях,
Час не спинити, він вже на скронях.
Миттєвй погляд, там щось, зупинка,
Це насолода, я - невидимка.
Я все це бачу, я все це чую,
Мажорні ноти, буття чарує.

29 вересня 2018 р
Субота
ДФ

https://www.youtube.com/watch?v=NtlUozXIPSg&feature=share&fbclid=IwAR38q7631KcbMrIikJdKNukFzpY3c4ARy0Du2h_84N-bnRusn-njOqB9aHk
Коли заграє маримба,
Запроси мене на танець, щоб ми погойдувалися в такт музиці.
Обійми мене міцно,
Як ледачий океан обіймає берег.
Потанцюй зі мною...
Як квітка, що обдувається вітерцем,
Прогнися зі мною, легко погойдуючись.
Ти знаєш, як вести мене в танці,
Залишся зі мною, танцюй зі мною.
На танцполі можуть бути і інші танцюристи,
Але, дорогий, я бачу тільки тебе.
Тільки ти вмієш так вести жінку в танці -
Коли ми погойдується, мене охоплює тремтіння.
Я чую звуки скрипок
Задовго до того, як починає звучати музика.
Застав мене тремтіти
одному тобі відомим способом,
Будь со мной ніжний, потанцюй зі мною.
Мій улюблений…
Потанцюй зі мною, примусь мене
Тремтіти, тримай в своїх обіймах,
Веди мене в танці,
допоможи відчути себе невимушено,
Ти знаєш, як все зробити правильно.
Потанцюй зі мною На танцполі можуть бути і інші танцюристи,
Але, дорогий, я бачу тільки тебе.
Тільки ти вмієш так вести жінку в танці.
Коли ми погойдується, мене охоплює тремтіння.
Я чую звуки скрипок
Задовго до того, як починає звучати музика.
Застав мене тремтіти
одному тобі відомим способом.
Будь со мной ніжний, потанцюй зі мною.
Застав мене тремтіти
одному тобі відомим способом.
Будь со мной ніжний, потанцюй зі мною.
Застав мене тремтіти
одному тобі відомим способом.
Будь со мной ніжний, потанцюй зі мною.
Потанцюй зі мною,
Потанцюй зі мною,
Потанцюй зі мною зараз ...