Життя — це складність, простота,
Воно всміхається в плачу.
Немов пір'їнки, що летять
Пархають і горять в людських руках.

А ти надієшся, що зміниться усе.
Воно стоїть, стоїть до болі у твоїх долонях.
2014 р.

Осінь, сухість і жовтизна.
Могутність дерева, що поволі стихає.
Шелест листка, і сонця, що востанє грає.
А ми йдемо, не знаючи жалю.

2014р.

Чому ти йдеш, чому стоїш.
Чому ти плачеш і смієшся
Твоє життя не спине і важке
Воно іде, а ти стоїш.
Чекаєш і не знаєш,
Коли прийде пора цвісти!
2014р.

Чому? Патріотизм, твій і мій так важко й довго прокидався.
Чому? Твій батько, мати і сестра пролили стільки гірких сліз.
І земля кричала не своїм простим бутям.
Ми, ми встали і упали на коліна, від тяжкості в серцях.
Ми йдем невпинно у перед!
У майбутнє, яке ми хочемо вже давно.
А біль утрати не вмирає, а росте,
Мужність, наша стане кроком.
Що камінь кинутий не вбє.
І ми піднялись з гордістю, що серце наше є живе!
2014р.

Сестра, як посмішка твоя, тепло і радість.
Успіх і розрада в її руках, очах усе.
І очі теплі, як у мами,
Знайдуть завжди слова
2014 р.