Завари мені липового чаю
З пів ложечкою цукру
І посидь зі мною ще трошки
Хочу напитись твоїми жартами
І надивитись на твої волошки
Лікарняні стіни зацвіли орхідеями
А з стелі падали запашні гвоздики
Ти приходив до мене завжди о п’ятій
І ми вдвох будувались, несмілі і дикі.
Ти пахнеш немовлям
І свіжим еклєром
В тобі ще стільки моря і прихованих див
Я тебе у Бога сьогодні виборю
І хай забуде як він піт твій пив.
Сьогодні твоє місце в бою
Воїн, самурай, вершник
Ти рятуєш грішні наші душі
Мій коханий мечник.
Я так довго тебе шукала
I’m here, I’ll be, I promise
Я пам’ятаю ти сказав:
« Я вернусь! Я обещаю!»
І крилами своїми обійняв.
Ми прокидаємось у різних Українах
Та ми пронесемо крізь пекло наш хрест
Висадим світ, полетимо на орбіту
щоб вибрати наш спільний весільний кортеж.

Чи мені тобі казати
що єдина надія на Бога
Солодка любов не прийде до раба
Ми епоха отруєнь і бруду і гною
І пахнемо наче підвальна стічная труба
Ми хочем сховатись від ідіотських розмов
Від тих хто існує а не живе
Блукаємо стрілкою по циферблату
Вірячи що корінь із душі проросте.
Минуле в нірвану, пам’ять за грати
Не дай зруйнувати майбутні портрети
Тебе вже чекають, де коралові шати.
Коли в час складний
переслідує парадоксальне питання
Втопитись чи вмитись
прийти чи піти
Встань із колін, розплющ свої очі
Вперто іди, щоб шлях свій знайти.
Надія є! Послухай танець ребер!
Бурхливий шторм пройде у час
У час коли ти штиль відчуєш
Вдихнеш свободи, пустишся у вирій
і нарешті надію почуєш.