Немає сенсу знову рятувати,
Душа моя на ниточці висить.
Для неї майстрував роками грати,
Тепер її пильнують люті пси.

Холоне серце без тепла на небі,
Покритий темрявою горизонт.
Летить у вічність одинокий лебідь
Через роки у свій далекий сон.

Я чую серцем дивні речі,
Кохання вітер підійма.
Стихає день уже під вечір,
До мене ти прийдеш сама.

І місяць обгорнувши хмари,
Блукає в небі між зірок.
Я почуттями ніжно марю
Один зостався лише крок.

І я відчую серця погляд
Твою всю ніжність і красу.
І будеш ти зі мною поряд,
В долонях щастя я несу...

Зима закінчиться тоді,
Коли вуста зігріють любо.
Кохання буде без біди,
І горе назавжди забуте!

Зима закінчиться тоді,
Коли зігріє сонце землю.
І прилетять птахи сюди,
Капелі весняні я внемлю.

Зима закінчиться тоді,
Коли тепло зігріє душі.
Де гоне щастя холоди,
Любові радість небайдужа!