Сувора недоля,
Доземна любов.
Руки: сіль і світло
Губи: смола й кров.

Лівогрудий гул
Чолом чутий був.
Так - до камня бив -
Хто тебе любив?

Бог із задумами! Бог із вигадками!
Ось: жайворонком, ось: жимолостю,
Ось: пригорщами: уся виплеснута
З моїми дивностями - і тихостями,
З моїми веселками заплаканими,
З підкраданнями, замовляннями.

Мила ти життя!
Ненаситне ще!
Пам'ятай цей тиск
У праве плече.

Щебет на зорі...
З птахами встаю!
Мій веселий біг
В літопись твою.

Я - єсь. Ти - будеш. Поміж нас - безодня.
Я п'ю. Ти спраглий. Дійти до згоди - марно.
Десятки літ, нас сто тисячоліть
Роз'єднюють - Господь мостів не зводить.

Будь! - це заповідь моя. Дай - повз пройти Подихом зростання не збудивши.
Я - єсь. Ти будеш. Через десять весен
Єси! - Ти скажеш. Я скажу: - колись...

Два на один - два
Починаються дива
Два на два - чотири
У трамваї пасажири
Два на три - шість,
Скільки котик рибок з'їсть?
Два на чотири - вісім
Вовк живе у лісі.
Два на п'ять - десять
Читає книгу Леся
Дванадцять - якщо два на шість
Рябко у буді кістку їсть
Чотирнадцять - це двічі сім,
Грохоче грізний-грізний грім
Шістнадцять - буде два на вісім,
Стара сова живе на стрісі
Двічі на дев'ять? Одинадцять?
Розумнички! Це - вісімнадцять,
А два на десять - два десятка,
Ще не втомилися, малятка?

Zaczekam...
Roztaje śnieg,
Zadźwięczy
Muzyka wody,
I tylko ona
Podaruje mi
Dzwonko radości
Wonnego kwiatu.
Zaczekam...
Minie lato,
Upał i deszcz -
A tęcza namaluje
Drogę, odległość
Że między nami.
Zaczekam...
Jesień jak poligraf
Będzie karbować list,
Bez adresu i adresata
Ta wszystko jedno
Zaczekam...

Ми писали вірші, коли не
вистарчало слів,
Десь ховалися,
Між рядків заховавши долю,
Стоголоссям з грудей, не
почутий німий спів,
Так просився на світ, на папір,
із пера на волю...
Ми писали вірші, коли щастя
щеміло щемом,
Розкидались десь там,
анапестом, ямбом. Хорей
Тиху ніч по вінця напував
зоряним небом,
Ми писали вірші,
А вікно цілувала зима...

Я тобi друг?!
Зимою,
Бiлою i снiговою
Йдемо рука в руку
Але, на жаль, не з тобою...

Ти менi друг?!
Весною,
Гiлки покриються цвiтом,
Можна усе сказати,
Але цього не зробити

Я тобi друг?!
Вже лiто,
Яскраве, жарке, зелене,
Ти десь є поруч, знаю!
Але чомусь... Без мене...

Ти менi друг?!
А осiнь,
Вiтряна i вперта
Лист надiслати хоче,
Але немає конверта..

2010 рік