Автори /
Оля Харченко
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Все в прошлом.........
•
Слезы любви
•
***
Я по-тихоньку начинаю отвыкать
•
***
•
Почему....
•
Розмова з янголом
•
***
•
Коханому
•
Пісня
•
Роздуми над прочитаним
•
ВТРАТА
•
СЕНС ЖИТТЯ
•
УРОК ЖИТТЯ
•
ВТРАЧЕНЕ КОХАННЯ
•
ВІЧНА ЛЮБОВ
•
КОХАННЯ
•
Серце
•
єдина любов
•
душа
•
роздуми
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Простила раз, потом второй -
и стал воспринимать, как данность...
и стал воспринимать, как данность...
Не плачешь ты -
Так плачу я,
Так плачу я,
Я по-тихоньку начинаю отвыкать
Порой не замечают люди,
Как плачет по ночам ОНА,
Как плачет по ночам ОНА,
Почему без тебя дни проходят тоскливо?
Почему все как прежде грущу?
Почему все как прежде грущу?
Осінній дощ сьогодні тихо плаче,
А разом з ним також і я...
А разом з ним також і я...
Твій милий серцю образ преді мною,
Ти - найдорожчий скарб мій на землі.
Ти - найдорожчий скарб мій на землі.
Коханий мій, до тебе в мріях я лечу,
За щастя наше я сповна плачу,
За щастя наше я сповна плачу,
Я змалечку закохана у мову,
В її чарівний барвінковий цвіт,
В її чарівний барвінковий цвіт,
Ми зараз судим Доріана,
Вважаємо, що він - суспільства рана,
Вважаємо, що він - суспільства рана,
загоє час душевні рани
та шрам залишиться навік
та шрам залишиться навік
Спливає час і помирають душі…
Живе, іде, щось робить, але то обман,
Живе, іде, щось робить, але то обман,
Ти наче буря увірвався до життя,
принісши мотлох і сміття,
принісши мотлох і сміття,
Осінній смуток огортає душу,
Своє кохання втратити я мушу,
Своє кохання втратити я мушу,
Темна ніч спустилась в місто,
розкидавши зоряне намисто,
розкидавши зоряне намисто,
На небі блідий місяць сяє,
Зірки спалахують у тьмі,
Зірки спалахують у тьмі,
Любов, відрада, почуття...
Печаль, ненависть, каяття...
Печаль, ненависть, каяття...
Постукала любов у двері серця.
Хтось скаже, що вона жаданий гість,
Хтось скаже, що вона жаданий гість,
Знов ніч і знову тихий сум...
Заплутані думки і почуття...
Заплутані думки і почуття...
Життя гойдається на тоненьких нитках,
і мрії розбиваються як скло.
і мрії розбиваються як скло.