•  Коли помер Великий Інквізитор...

Коли помер Великий Інквізитор,
То було чути плач з усіх усюд,

•  Вікно

Постійні протяги ходили у старому домі,
Й не знав ніхто, де їхнє джерело.

•  Пам'ять

Широкі плато кам'яні й величні шпилі
У нескінченній ночі губились під зірками,

•  Маяк Древнього

З морозних голих піків Ленґівського плато,
Під холодом зірок, людським очам невидних,

•  Церква Св. Жаби

"Святої Жаби стережися дзвонів", - він скричав,
Коли з шаленого провулку зміг я вийти

•  Канал

Ховається десь серед снів місцина зла:
Покинуті високі стовбичать там будівлі

•  Гесперія

Зима. І сонця західного полум'я з-за шпилів
Та з-за піднесених над світом димарів

•  Пагорб з Заману

Над селищем старим великий пагорб нависав -
Впиралася у нього головна алея.

•  Голуб'ятники

Завулками ми йшли, де цегла сіра
Зі стін проказу злу звільнити хоче,

•  Подвір'я

Колись вже я вступав у того міста межі.
Старе воно і струпом вкрите - там юрба безрідна

•  Виючий

Не радили мені йти схилом Брізьким,
Хоча й лежить там до Зоару певний шлях -

•  Зоряні вітри

В години певні сутінків вечірніх -
Частіше восени - гуляють за дверима

•  Впізнавання

Лиш раз в дитинстві бачив я колись
Старі дуби в западині дрімучій,

•  Основа

Не відчуваю я зв'язку зі свіжим та новим
З тих пір, як бачив світло у старому місті.

•  Посланець

Сказав він, що воно прийде о третій, уночі -
Зійде до нас з церковного подвір'я.

•  Порт

Від Аркхему пройшов з десяток миль я
Над кручами, що оточили Бойнтонівський пляж,

•  Житель

Це місце було древнім ще за юність Вавілона;
Хтозна, як довго у землі воно дрімало,

•  Вечірня зірка

Дивився я на неї крізь гілля дерев,
Під кронами старого лісу ставши непомітним.

•  Відчуження

Не мандрував ніколи тілом він фізичним,
І прокидався кожен раз там, де лягав -

•  На створення негрів (Г. Ф. Лавкрафт).

Коли, давним-давно, Боги створили світ,
За образом Юпітера постав весь людський рід:

•  Ностальгія

В осінньому промінні, раз на рік,
Над океаном птаство пролітає -

•  Міраж

Чи існував колись він – важко говорити.
Той світ, загублений у Часу течіях,

•  Світильник

Під скелею в печерах світильник ми знайшли.
Не розібрати і жерцям фіванським знаки,

•  Ньярлатхотеп

З Єгипту врешті вийшов темний той дивак,
Якому чернь вклонялася покірно:

•  Колодязь

Дев’ятий йшов десяток Сету Етвуду старому –
Біля дверей своїх колодязь рити він почав.

•  Додому

Сказав той демон, що мене він поверне додому.
Ті сутінкові землі я згадував насилу:

•  Фаміліари

Від міста Ветлі Джон десь в милі проживав -
Вгорі, де пагорбів тісний гурток зібрався.

•  Азатот

В безглузду пустку демон мене вивів.
Світ простору позаду мерехтів,

•  Немезіда

Крізь браму снів, де упирі чатують,
В безодню ночі з місяцем блідим,