Кричу до тебе! Тишою кричу!
І чую стогін власного серденька,
Ховаю сльози в крапельках дощу
І дівчинка в мені така маленька,

Така наївна дивиться на світ,
Її ховаю я від цього болю,
Ховаю я уже сімнадцять літ,
На волю відпускаю лиш з тобою.

Лише з тобою спокій на душі,
Лише з тобою я така відверта.
Коли ж підеш, то, прошу, залиши
Хоча б щілинку в ніжних дверцях серця.

Та прошу я: не йди, не залишай!
Бо стихне стукіт і мого серденька.
Без нас помре вона, запам'ятай,
Та дівчинка в мені така маленька...

2013 р.