Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Мовчан Зоряна Мовчан Зоряна (1958)
Будь, доле, щедра на добро
Дай гідно сад життя зростити.
Стань зброєю моє перо,
Щоб стало людям краще жити!





Огляди

  1. Рідна мова

    РІДНА МОВА
    Звучить так гордо Франка слово,
    Сіє розумне всім «Кобзар».
    Перлино краю-рідна мово,
    Ти нам від Бога щирий дар.

    Ти оберіг мого народу,
    Окраса нашого життя.
    З нами виборюєш свободу,
    Та України майбуття.

    Тебе не вдасться закувати,-
    Виходиш ти із-під оков.
    Бо Україна-рідна мати,
    Тобі присягне на любов.

    З радістю будемо плекати,
    Тебе вивчати й берегти.
    Ти хліб насущний в будень й свято,-
    Ніде такої не знайти!!!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Мені болить!
    МЕНІ БОЛИТЬ!
    Мені болить, коли дівча
    Цигарку палить безтурботно.
    Як риються в чужих речах,
    Так неприємно та гидотно,
    Коли з вікон автомашин,
    Летять кульки із папірцями,
    На маму руку підняв син,
    Копнув малечу хтось ногами...
    Мені болить коли своє,
    Як непотрібне,- відкидають.
    Коли брат брата не взнає,
    Коли "поют", а не співають.
    Болить мені, ой, як болить,-
    Як не співають колискових,
    Як чужа музика гримить,
    Казок не чути загадкових.
    Болить мені, болить мені,
    Як рідну мову зневажають.
    Коли пісні свої в тіні,
    А чужу попсу всюди пхають.
    В ефірі-секс, бойовики,
    Чужа мораль панує всюди.
    Вчитайтесь у мої рядки,-
    Чи не болить душа в вас, люди?!?
    Коли на вас усіх-хрести,-
    На шиї, тілі, в хаті, храмі.
    Допоки ж будемо нести,
    Свою любов чужій ми мамі?


    Пурім, песах,- які іще
    Будете свята святкувати?
    Чи вам приємний морок цей,
    Й себе даєте зомбувати?
    Мені болить, болить, болить:
    Двійна мораль ,- з якою йдемо...
    Не забуваю ні на мить-
    Я-З УКРАЇНИ!!! НЕ З ЕДЕМУ!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Моє коріння в Матері - Землі.
    Моє коріння в Матері-Землі.
    Дажбоже це коріння не стоптати,
    Не спопелити, не вмертвити! Ні!
    Я Сонечком засвічу кожну хату!
    Я Рідну Віру Світочем внесу
    В сучасне України та майбутнє.
    Святої Волі очисну росу -
    Меч Святослава буде тут присутнім!
    І в ураганах ошалілих орд
    Небесних сотень я почую голос:
    "Ми-не раби! Ми-Нація! Народ!”
    Хоч лихоліттям виснажений колос !
    Зернина я, що прагне ще дощу,
    Щоб у землі цій міцно проростати.
    Я ворогам ніколи не прощу,-
    Честь України вам не розтоптати!!!

    Зоряна Мовчан



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --