Старенька, зморена, в хатині,
Сиділа бабця з чорними очима.
Не розовіли щоки в неї вже по-весні,
Не було вдосталь навіть люблячого серця.

Сама самісінька зосталася в своїй хатині,
Не чути білше музики, немає навіть співу.
Лиш затаївшись у куточку біля печі в хаті,
Вона нашіптує комусь сумні казки крилаті.

І скільки ще залишилося їй, ніхто так і незнає,
Ніхто ж і навіть не посміє, і не запитає.
Ось так й залишиться старенька свою старість доживати,
Сама самісінька в куточку біля печі в хаті...

2013рік