•  Світолюбне

Міняються маски - душ опівнічне травесті,
(аж мітки звірині ниють міським гербам.)

•  Сутеніє. Місяць ще не вповні...

Сутеніє. Місяць ще не вповні.
Небо. Річка. Зоряне 3D.

•  Дерев оголена мода...

Дерев оголена мода: осика у стилі ню.
Земля заховала душу під сніжним светром.

•  Пробачати

В’яне пуп’янок - віє холодом - гасне світло,
ходить Морок-причепа, цвіт неповторний топче .

•  Пливи, Кусто

Шепіт моря... нірвана... чаклунські пісні сирен…
Між сьогодні і завтра протягує ніч місток.

•  Дарував листопад

Переписує заново дні мої доля на плівку...
Осінь любить зажуру, плекає свою протеже.

•  Із очей-із душі-із небес

Із очей-із душі-із небес виливаються промені…
Я до тебе (на сяйво) - від нього (із тіні) - чимдуж!

•  Сосни дивляться сни

Сосни дивляться сни. У них віщі вони, мов у жриць...
Заколисує вітер - дерева вклоняються світу.

•  Нестримна течія

Сіро! (плачуть німфи листопадні).
Щось в душі зламалось. Я? - не я?

•  Поміж плетива поїздів

Скільки доль у однім вагоні:
Сльози, усміх на сотнях лиць.

•  Одаліско, прокинься!

Одаліско, прокинься!-крижиною очі мовчать...
У полоні розкошів ти хочеш безвільно сконати?

•  Зарано

Відіграло кохання дотла нетривкий водевіль,
Безутішній душі дні - нав"язливі гомеопати.

•  ...Take it easy...

Награє на еоловій арфі вітрець-віртуоз,
(Поринаю у світ медитації плавно... піано...)

•  День у ніч

Сповиває міцно сіра туга
пеленою марева. Мовчи.

•  Невпокорено тиша тремтить... (16+)

Невпокорено тиша тремтить, пломеніє жага...
Не пали нас, Везувію, пристрастю! Зжалься, вулкане!

•  Вето

Дороги, зарослі стежки, непротоптаний схил..

•  Тобі належу

Пронизує музика... вабить магічний спів,
у серці нуртують знову баси гітарні.

•  Відректися ніколи не зможу!

Божевільний антракт... омертвіле мовчання завіс.
Ні ковточка снаги... слів зневажливо стоптані крихти.

•  Запалало й померкло...

Запалало й померкло... клубочиться тільки дим,
Щосекунди вмирають молекули світло-віри.

•  Як без тебе?

Я іду. Сіре мрево ілюзій на тлі роздоріж...
Темні сумніви п'ють мене - (оскаженілі вампіри!).

•  Ти - характерник!

Тулиться ніч простирадлом чоренним до шиб,
Зорі над містом заснулим горять смолоскипами.

•  Ікарам уже не летіти?

Архаїчні малюнки на вічнобезмежному тлі
непорочного неба... Ми - тіні із палеоліту,

•  ...просто будь...

Кислотні дощі (у серці!) хіба передбачити?
Синоптики вчора вістили звичайну грозу...

•  Забула...

Одвічний пошук (вірних???) Галатей...
Чи не втомився ти, Пігмаліоне,

•  Мій посланцю з невидимих світів...

Мій посланцю з невидимих світів,
заходь, сідай - хай одпочинуть крила.

•  Мелодія кохання (Білих лілій піано і форте бордових гвоздик)

Горобці влаштували аншлаг за вікном: (грає Ліста,
вимузичує вправно в кімнаті русяве дівча)

•  Змели любов шалені заметілі...

Змели любов шалені заметілі...
Себе у цій пороші не знайти!

•  Життя між нами ставить знов зага́ти...

Життя між нами ставить знов зага́ти...
(Любов для нас у списку заборон?!)

•  Я від тебе за тисячу миль...

Я віднині чужа. Я від тебе за тисячу миль,
(Бо втомилася тінню ходити по лезу безодні!)

•  Не шукай мене більше у титрах німого кіна...

Вибач страх мій -
(яра́ми тікаю!) -

•  Не просили ліцензії долі

Захмеліла душа і думок ошалілий курсив,
Інтермеццо на двох - споконвічні любові клейноди.

•  Паралелі облич - як відлуння у плесі свічад...

Паралелі облич -
як відлуння у плесі свічад...

•  Осінь застукала

Взаємини жовтня із вереснем досі безвізові:
Природа на митниці чесна. Не жде хабаря.

•  Пролите вино

Відкоркована пляшка...
пролите на землю вино...

•  В обійми казкових алей

Забутого літа блукають у вересні привиди,
І листя опале вітрище мете звідусіль.

•  Я все пам'ятаю... А ти?

Набридливі будні... не сота, а тисячна серія...
Замерзла душа... Але звідки чекати відлиг?

•  Треба воскрешати!

Тепло погнали геть хуткі пасати,
Серця холодні, наче льодовик.

•  Близький мені

Спалило сонце листя на вербі...
Лунає гучно контрабасне соло.

•  В твої обійми

Малюю очі щастя на піску,
Шифрую їх, немов послання інків.

•  Загублені сліди

Добігає кінця, повертає до осені літо,
Надто бажані наслідки тне гостре лезо причин.

•  Ой мольфарику, мій ворожбите...

Ой, мольфарику, мій ворожбите,
Чи умиєш у ку́пелі чар

•  Штиль

Заснули бурі...обіймає штиль...
Думки шалені укладаю стосами.

•  Біла сукня

Одягну білу сукню для тебе із ніжної зваби
Плавні вигини тіла покриє легенький сатин.

•  Невидимий солдат

Якби ти знав, яку палючу лаву
Твоє бунтарство зроджує в мені.

•  Не допусти, щоб сивіла душа!

Ніхто не знає на землі і досі,
Чи є стрімкому часоплину край.

•  Омана

Прийшла зваблива ніч, незнано-таємнича,
Мені розповіла казкові знаки снів.

•  Самотність

Стара домівка - згублена душа
Сумною впала в ропачі додолу.

•  Читаю тебе

Притомилося сонечко, сіло спочити на дах,
Увесь день у серця доброту і тепло розносило.

•  Переродження

На зітканому з неба полотні
Душа лежить, утомлена від битви.

•  Враження.Захід сонця.

Невтомне сонце припинило біг,
Поклало промені у теплі люльки.

•  Ніч

Мла вікно затулила крильми,
Опечалила темінню серце.

•  Дощ

З неба вода - зарюмсана дорога,
Кидає срібло дощик по шосе.

•  Віночок

У моєї мами розцвіли троянди,
Хлопці-чорнобривці стали у рядок.

•  Душа зміцніла

Гарячий віск у душу кап-кап-кап...
Народжує життя похмурі рими.

•  Зелені очі

Зелені очі в юної весни,
Волосся довге, мовби вербне гілля.

•  Наболіле

Мете травневий цвітопад,
У серці - справжні заметілі.

•  Любов

Любов-найкраща в світі із прикрас,
Солодкий плід в святій долоні Бога.

•  Пливу

Пливу без весел, не рахую дні,
Лечу без крил до фінішу від старту.