А гори були білі-білі,
Із сивими бородами доріг,
Немов тисячолітні старці.

Зупинився день
На самісіньких маківках
А ноги місять тісто ночі,
Щоб до ранку викотити людям
Круто замішену на радощах учорашнього дня
Велику і гарячу паляницю сонця.
Любуйтеся всі, у кого є вічна потреба краси і мудрості.

Учора я відтинала один за одним окрайці сонця,
прикладала їх до свого серця - і не могла його відігріти.
В моїх кишенях повно сухариків,
а сонце, як і раніше, весело перебирає павутину неба.
Боже, твоє всепрощення безмежне.

2013