Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сонцедар Печерник (1988)
ВістрядухувтвоїйкровіБогаперемогитворця ©

Для мене Україна –дерево Роду,
Що процвітає, як вічна весна.
Образ її материнський - чистий,
Наділений любов’ю сповна. ©


Рубрики / Легенди Карпат


Огляди

  1. Татош
    Горі долу, горі долу -
    Лем грива й хвуст видніють,
    То чортуватого коня Татоша
    Люди днись не взріють.

    Прийшов на буркут, на поток
    Води студеної ся напити,
    Ніхто ні в лісах, ні у горах
    Не годен ’го нияк імити.

    Десь вун стратив свою лабу,
    Ще й підкови прибиті криво,
    Но типірка шукайте коня
    Де ’го крилатого носило.

    Прийшов на буркут, на поток
    Води студеної ся напити,
    Ніхто ні в лісах, ні у горах
    Не годен ’го нияк імити.

    Файно му жилося в ґазди
    Не битий, нигде не голоден,
    Та сяк хтів вун тотої волі,
    Через паланки був скакати годен.

    Прийшов на буркут, на поток
    Води студеної ся напити,
    Ніхто ні в лісах, ні у горах
    Не годен ’го нияк імити.

    Літать татош попуд хмари,
    Біла фана, кунь сиринчі
    най'го люде нараз спузнають
    по крилах в динь ай зночі.
    20.02.12



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --