В літературі потрібні скандали,
Масові вбивства та суїциди.
Ти не скажеш, що всі вже дістали:
Ми частина одної кориди!

Зневажають - кидають томати,
Хтось підсолить добірним матом,
Та насправді не всім так потрібно
Воювати словесним снарядом.

Проти тебе підуть хрестоносці,
Тампільєри та інша зараза.
Всі вони об'єднались сьогодні
Бити разом. То нова принада.

Ти страшний, мов Мамай,
Хоч без шаблі й коня.
Обіцяй мені, брате, благаю,
Що не кинеш ти свого пера.

Як би пафосно це не звучало -
По тернині ступає нога.
Хай проколює змучене тіло,
Лиш би цілою була душа.

Не здавайся і бий дракона,
Хоч і має він дві голови.
Ти пиши! Ти пиши! До загину!
Він впаде від твоєї руки!

28.12.2015

©Богдан Кухта

#Вірші_в_КУТочку
#СоціоПат

Всі мовчать про третій Майдан.
Напевно президент отримує новий дан.
Він не Путін, я це точно знаю, -
Шоколадний король все порішає.

Живемо "по понятіям", вмираєм по закону.
Фініта ля комедія. Двохсотих всіх додому.
На кухні лиш розмови про те як задовбало:
Тарифи, комуналка, тобі цього замало?

Приснилося мені, що вірш злили в мережу.
Це хакери потвори, до них я не належу.
І що мені робити, коли моя пора
Іти в квадратну клітку, без жодного вікна.

Затріть цей вірш з блокноту і з цього веб-вузла.
Мовчіть усі! Не треба! Ця критика брехня!
Налийте у кришталь шампанського й винця.
Із Новим роком, друзі! Тож залпом до кінця.

02.01.2016

©Богдан Кухта

#Вірші_в_КУТочку
#СоціоПат

Кожен із нас про щось мріє.
Навіть повія Марія
Має велику мрію,
Яка нас всіх зігріє.

Хоче вона мати мандат,
Щоб мусора не чіпали.
Більше не били її в підворотні,
І без грошей не мали.

Бачу, шановні, вам не до неї
І не до мого вірша.
Вірші "в КУТочку" були без матів.
Тут їх також нема.

Щоб то зробити, щоб всі почули, -
Ми по одинці - ніщо.
Досить інтриг, матів, скандалів.
Ми деградуєм давно!

Де наша пісня, мова й культура?
Ось що важливо було...
Я матюкнувся, тому що дістало
Те, що вам все одно.

02.01.2016

© Богдан Кухта

#Вірші_в_КУТочку
#CоціоПат

В нас немає нічого святого,
Все програли давно Сатані.
Найстрашніше тут - це те, що старого
Закопали в квадратній труні.

Нам не треба ні чорта, ні Бога:
"Ми" прогнили до самого дна.
Хтось колись прокричав: "Перемога!" -
Але досі триває війна.

В синє небо злітають мільйони,
Розсипається градом земля.
Не потрібні нові батальйони,
Добровольців минула пора.

Ти давно не говориш нічого,
Лиш на кухні шепочеш слова:
"Хоч залишили б житню хлібину,
Ми ж то знаєм, в країні біда!"

Прокидаючись вранці - за зброю.
Обійнявши свій любий АКа,
Доброволець Тарас засинає з чекою -
Він боїться проспати життя!

17.01-21.02.2016

© Богдан Кухта

#Вірші_в_КУТочку
#СоціоПат

Купляйте шини з барикади:
Дешевше втричі наш товар.
Дірки - лиш слід від автомата,
Червоний колір личить Вам.

Купляйте диски з кінофільмом:
Там - екшин, драма, все разом.
Щоденник обгорілий у комплекті,
Це - бонус від компанії "No war".

Ось розмір Ваш:
Шолом з двома дірками,
Цей щит - до пари,
Акція нова.

Ми змили кров з цієї плитки,
Квадратний метр майже задарма.
Купіть Майдан, хай пам'ять буде з Вами.
Ціна свободи - це чуже життя!

15.12.2014

©Богдан Кухта

#Вірші_в_КУТочку
#СоціоПат