Автори /
Василь Луцик (1996)
|
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
героїчне
•
42
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
ходить сон коло вікон
і голосить під ними
і голосить під ними
сталь обгортає листами тіло
великими – тулуба
великими – тулуба
Під час дощу літають іскри –
вони з мого багаття,
вони з мого багаття,
холодно вітряно си!ро
гаряче па́люче у! мені у! вогні
гаряче па́люче у! мені у! вогні
всі хто просили тиші
всі хто просили щастя
всі хто просили щастя
Будьмо знайомі – сонячний бог, повелитель сонечок.
– Йдучи досередини дійдеш до меж. Якщо ти смієшся і плачеш – чому ти живеш?
Спека спалила останніх людей –
б’ються сини Ізраїлю.
б’ються сини Ізраїлю.
терористи ховають у місті зброю
дурні терористи
дурні терористи
Плаче Республіка над синами, полеглими у бою. Плаче моя Республіка!
Сльози її пекучі. Сльози її гіркі.
Сльози її пекучі. Сльози її гіркі.
зі щитом чи на щиті
кричали люди усміхненим воїнам
кричали люди усміхненим воїнам
Культу особи не вибудовую –
спльовую.
спльовую.
Впало на квартал гудіння літака –
вгодований шум затих.
вгодований шум затих.
Впало на квартал гудіння літака –
вгодований шум затих.
вгодований шум затих.
Поміж космічних струн і стебел всесвіти дивляться в тебе: "Агов, людино! Що там нового на зоряній карті?".
у Дніпро крокують когорти душ
сохне документів китайська туш
сохне документів китайська туш
Колони із білого каменю
Із білого каменю арки
Із білого каменю арки
Люди – дивіться!
У небо дивіться!
У небо дивіться!
Вечір пахне ліхтарями…
Ліхтарі-конформісти світять оранжевим –
от би вже бути старим, зрівноваженим.
от би вже бути старим, зрівноваженим.
Ми шукали ідеали – всього мало нам було. Ми співали, ми кохали, та шукали ідеали.
Ми усіх людей питали, ми питали неба. Ми шукали, ми шукали!..
Ми усіх людей питали, ми питали неба. Ми шукали, ми шукали!..
Кудись поспішають трамваї. Напевно – до краю. Кудись поспішають – бо їх там чекають.
Кудись поспішають. Напевно, так треба. Шляхами згоряють: до мене, до тебе…
Кудись поспішають. Напевно, так треба. Шляхами згоряють: до мене, до тебе…