Привіт, ще один день пройшов,
Без тебе в сірих буднях на стіні.
Лише в думках з тобою, і зі мной
Крижинки щастя тають у вікні.
В твоїх очах виблискують слова -
Вогні янтарні зоряних планет.
Не скажеш їх, бо ти і так права.
Хтось написав давно про нас сонет…

Вона не сіра, не біла
Вона в самоті не застила
Світить, іскриться та бавиться
Тихо у серці мається!
Дотику досить, мила
З тобой виростають крила
Треба на мить нам забути
Що ми з тобой просто люди.

Ні, я не вибачу собі, що ти пішла,
Що залишив тебе без тепла вночі.
Навпіл тріщать всі поверхи із скла
Наших з тобою сховинок душі.
Подивись на холмах замиготіли вогні.
Там напевно твій дім, там напевно тепло
І з тобою залишу любов всю тобі
Що би більше її не відчув так ніхто...))
(10.11.2013)

Тобі одній не маю що сказати, Ні так ні проти - з серця не зітреш. Однак я скрізь долонь твоїх тримати, Так сильно мав в своїх руках тримати, Так гірко!.. цілував очей розп"яття, Заздалегідь з яких сльозу прол"єш..... (06.01.2015)