Автори /
Неоніла Володимирівна Гуменюк (1957)
Рубрики
/ Лірика
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Подаруй мені, осене...
•
Катеринам в День Ангела
•
Тобі завдячую
•
Поділися любов"ю
•
Дай, Боже розуму
•
Ой, музиченьки троїсті
•
А мені здавалось...
•
Наснилась юності пора
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Відлетіло у вирій вже літо,
День за днем, мов ті води сплива.
День за днем, мов ті води сплива.
Ой, Катрусю-Катерино,
Нині в тебе іменини.
Нині в тебе іменини.
Хоча до осені уже ідуть літа,
А моє серце сповнене любов"ю,
А моє серце сповнене любов"ю,
Хоч погода похмура й мінлива:
Дощ та сніг, а чи сльози сльоти,
Дощ та сніг, а чи сльози сльоти,
Чого нема - обов"язково хочеться,
Чого є вдосталь - значить на смітник.
Чого є вдосталь - значить на смітник.
Долинала десь здалеку музика,
А я стала собі та й заслухалась,
А я стала собі та й заслухалась,
А мені здавалось ще далеко осінь,
Молодо так серце билося моє,
Молодо так серце билося моє,
Взяла я в руки гілку полину,
Розтерла листя тісно у долонях,
Розтерла листя тісно у долонях,