Автори /
Неоніла Володимирівна Гуменюк (1957)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Весна пробуджує любов
•
Що красить чоловіка?
•
Медункою пахне весна
•
Підсумовуєш прожите
•
Одна лиш назва "чоловік"
•
Радість, якої немає
•
Тарасове Слово
•
Не порань ти душу словом
•
Жінкам - найкращії слова
•
Вона - Жінка
•
Мелодія щастя
•
Зима відступає
•
Від ночі до ночі
•
Осокори
•
Материнські уроки мудрості
•
Лицеміри
•
Коханому романтику
•
Завесніло
•
Вони в наших серцях
•
Масляна
•
Рідний краю світанковий
•
Ще раз про кохання
•
Мій Летичів
•
Якщо не заважати
•
Душа співає хліборобська
•
На вірність Україні
•
Загадка природи
•
Стежечка-мережечка
•
Розсердилось небо зимове
•
Зима-вишивальниця
•
А жити хочеться усім
•
Життя сторінка золота
•
Життя сторінка золота
•
Піднімем келихи за мир
•
Обман
•
З Новоріччям, рідний краю!
•
Зима показує характер
•
Стояли дві тополеньки
•
Лебеді-лебедики
•
Господиня зима
•
Рахувала Нічка зорі
•
Усім Ганнам віншування
•
Брати-місяці
•
Життя
•
Дощик-художник
•
Дарунок
•
Годівнички
•
Ти її шукав
•
Пора спати ведмежатам
•
Зеленіє барвіночок
•
Берізки-звабниці
•
Перший день зимовий
•
Стеж краще за собою
•
Струмка та річеньки дует
•
Подаруй мені, осене...
•
Катеринам в День Ангела
•
Вогники твоїх очей
•
Захисникам Вітчизни
•
Тобі завдячую
•
Танцювала танго осінь
•
Розплакалась осінь
•
Поділися любов"ю
•
Україночка мала
•
Осінь-танцівниця
•
Зажовтіло
•
Дай, Боже розуму
•
Розмовляє вітер з осокорами
•
Образа
•
Тобі, хлібодаре!
•
Михайлові коні
•
Стоїть нива зорана
•
Осені багряний дощ
•
Звідки Батьківщина починається?
•
Ой, музиченьки троїсті
•
Коли падає зірка
•
А мені здавалось...
•
Наснилась юності пора
•
Весняний настрій
•
Метелик
•
Березня характер вередливий
•
Замахала крилами зима
•
А пам"ять у минуле повертає...
•
Пригоди бабусі-зими
•
Генія зоря
•
Червоно обрій догорів...
•
Вимирає село...
•
Зимовий день
•
Козачки мої
•
Горобини ягоди солодкі
•
Родичаймося
•
Сила лікарських рослин
•
Жадність людська
•
Синові очі блакитні
•
Баєчка про буслів
•
Думки
•
До читачів
•
Крижана любов
•
Голос маминої пісні
•
Хліб - життя основа
•
Пташині плітки
•
Матінко, пишайся сином
•
Вірю в добро
•
Ой, люблю
•
Січневе
•
Погляд
•
Перемогти
•
Віфлеємська засяяла зірка
•
Ліки від самотності
•
Стара яблуня
•
Хрестик
•
Моя Батьківщина
•
Різдв"яний наспів
•
Вперше
•
Розгулялася зима
•
Свят-вечір
•
Мухомор
•
Кохання обгорілі крила
•
Маленьке сонечко
•
В унісон сердець биття
•
Зима та горобці
•
Нічка-наречена
•
Ми - нескорені
•
Вірні друзі
•
З Новоріччям!
•
Про плітки та язики
•
Пісня вдячності
•
Миру і сонця у Новому році
•
Чи заєш ти свій родовід?
•
Подаруєш...
•
Зорепад
•
Подаруєш...
•
Подвиг героїв не забувати
•
Зірка кохання
•
Свято Андрія
•
Помолимось
•
Новорічне
•
Синочкові
•
Шкільна дружба
•
Паперовий кораблик дитинства
•
Живи,мудра книго!
•
Ми - різні
•
Слава Україні!
•
Палкого цілунку смак
•
Старий баян
•
Дивна казка ночі
•
Святий Миколай
•
Впізнаємо себе у птахах
•
Букет божественних мелодій
•
Про добро і зло
•
Закони лісу
•
Заплакала осінь...
•
Слава Богу за все...
•
Краси зимової полон
•
Синичка-українка
•
Любов - вічна
•
Ми - не інваліди
•
Гойдалка
•
Прості істини
•
Світлої пам"яті Назарія Яремчука
•
Зимова казка
•
Зустрічає зиму осінь
•
Храм для народу
•
Вічна загадка жінки
•
Квіти та кольори
•
Туман
•
Підкрадається зима
•
Музик троїстих передзвони
•
Автобіографічне
•
Прощаю
•
Осінній вечір
•
Свята Покрова
•
Україна моя
•
Берізки
•
Життя триває
•
Спи,колиско калинова
•
Не забруднити душу
•
Ягоди журби
•
Осінь щедрість сипле
•
Ненечко-матусю
•
Ми - сильні духом
•
Джерело
•
Люди серед нас
•
Прийди
•
Холодний день
•
Ми чужими стали
•
Верби-королеви
•
Покинуті сини
•
Берег дитинства
•
Очей твоїх криниченька
•
Життя єдине
•
Дивний сон
•
Хто чого хоче
•
Кохання,як пісня
•
Могутня мова українська
•
Я - кохана
•
Рідним не потрібні
•
Серце тобі віддам
•
Срібні роси
•
Сила кохання
•
Вдячність
•
Біла хризантема
•
Зрада не прощається
•
Осіннє
•
Зі мною Спаситель
•
До жінок
•
Осінній пейзаж
•
Осені чарівність і краса
•
Молитва за коханого
•
Не залишаймось байдужими
•
Осіння пісня
•
Квіти згадують про літо
•
Пануй,добро!
•
Хвиля щастя
•
Зупинися,мить неповторна!
•
Зізнаюся літечку в любові
•
Мати і Вітчизна - святе
•
Закружляв листопад
•
Ти - найрідніша
•
Любисток
•
Знову осінь
•
Казка про кохання
•
Наше життя
•
Тепла сіра шаль
•
Лісове озерце
•
Сонячний зайчик
•
Фея-осінь
•
Красу відчуває душа
•
Кидай виклик долі
•
Жіноче щастя
•
Шлях додому
•
Ніжністю зігріюся твоєю
•
Хлібу святому вклоняюсь
•
Зозулині черевички
•
Я сповідаюсь віршами
•
Зоряний сад
•
Дорогим вчителям
•
Майже "Лісова пісня"
•
Богородице-Діво
•
Любов цвіла ромашками
•
Вічний вогонь пам"яті
•
Любов"ю окрилена
•
Стара верба
•
Може зустрінемось колись?
•
Відданість вірі Христовій
•
Віншування всім Людмилам
•
Примхи погоди
•
Серце співає про літо
•
Під Покровом Богородиці
•
Будемо жить!
•
Падолист
•
А вже Покрова одцвіла...
•
Випробування долі
•
Трояндовий рай
•
Вас чекають
•
Снігова королева
•
Осені заграва
•
Сила джерела
•
Любов буває різною
•
Марія
•
Спогад про батька
•
Запах дикої м
•
Чорнобильський дзвін
•
Мотив закоханих сердець
•
Життєва пора золота
•
Ромашка
•
Казка про осінь
•
Осінні яблука
•
З нами Бог
•
Народжені серцем
•
Слід на землі
•
Вересневе
•
Життя чорно-біла стрічка
•
Галина
•
Дитинства мого причал
•
Згадуй
•
Літа прощальний мотив
•
Пісня любові
•
Мамині квіти
•
Всупереч долі
•
Осіння ностальгія
•
Мрії- бажання
•
Літо,до побачення!
•
Ти - найкращий
•
Осені прихід
•
Літ наших золото
•
Ми переможемо
•
Бабуся
•
Жіноча дружба
•
Зігрій або відпусти
•
Перша вчителька
•
Закохані голуби
•
Мамина наука
•
Лебедине кохання
•
Пісня дощу
•
Струни жіночого серденька
•
Мелодія грози
•
Подаруй мені щастя
•
Осінь-українка
•
Спогад про коханого
•
Яблучний Спас
•
Ти - подарунок долі
•
Квіти дитинства
•
Осінній настрій
•
Рада душа в рай...
•
Закохалася
•
Пісня - душа народу
•
Усмішка долі
•
Матусенько-зоре
•
Суничка
•
До Пантелеймона-Цілителя
•
Покохай
•
Кличе дитинства світ
•
Про сокровенне
•
Вклонюся матері
•
Вальс кохання
•
Вишиванкою квітни,Вкраїно
•
Почуттями дорожити
•
Матері
•
У серці живе любов
•
Гроза
•
Слово про жінку
•
Мамина молитва
•
Забуваю про літа
•
Світлої пам"яті подруги А.Корженівської
•
Славимо Бога
•
А було колись...
•
Про дружбу та друзів
•
Осені спів лебединий
•
Квіти - окраса життя
•
Подругам,матерям,коханим
•
Життя кольори
•
Весняна ода любові
•
До
•
Тобі,жінко
•
Подих землі
•
Ворожка-доля
•
України вінок барвінковий
•
Пісня серця
•
Учасникам АТО присв"ячую
•
Життєве літо
•
Творить дива весна
•
Хмільний кохання мед
•
Побажання
•
Від зими до осені
•
Яблунева заметіль
•
Вечір
•
До чоловіків
•
Літо
•
Моє кохання
•
По правді жити
•
Нікому тебе не віддам
•
Липнева гроза
•
Дивна ніченька Купальська
•
Поспішаймо до матерів
•
Що таке щастя жіноче?
•
На вірність краю хліборобському
•
Сонце любові
•
Соняхи дитинства
•
Чари весняної ночі
•
До України серденьком горнусь
•
Вік - любові не завада
•
Добро сторицею воздасться
•
В очах твоїх
•
Моє рідне село
•
Люблю
•
Стежка до мами
•
Інтимне
•
Молитва
•
Доля жіноча
•
На рубежі життя
•
Запізніле кохання
•
Отчий край
•
Спомин про дитинство
•
Я повертаюсь до життя
•
Рідної мови не цураймось
•
Володарює літо
•
У віршах - доленька моя
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вже скресла крига, крига скресла
І річка вийшла з берегів,
І річка вийшла з берегів,
Стояла жінка край вікна,
Зажурена така й сумна,
Зажурена така й сумна,
Ще кружляє сніжок у прощальному вальсі,
Морозець теж поскрипує під чобітьми,
Морозець теж поскрипує під чобітьми,
Настане час - постукає зима
І припорошить твої коси снігом,
І припорошить твої коси снігом,
Василь весь вік прожив без жінки,
Любов була лишень до пляшки,
Любов була лишень до пляшки,
Чому й навіщо це, скажіть мені
Сидіти тут і згадувать минуле,
Сидіти тут і згадувать минуле,
Ой, Тарасе, батьку рідний,
Кобзарю Великий!
Кобзарю Великий!
Образити людину дуже просто,
Лише сказати необачне слово,
Лише сказати необачне слово,
Шановні жінки, подоляночки милі!
Зі святом весни привітаю вас щиро,
Зі святом весни привітаю вас щиро,
Все може жінка у житті своєму:
У творчості сяга вона висот,
У творчості сяга вона висот,
Тумановою ковдрою
Стелиться осінь пізня,
Стелиться осінь пізня,
Стрілися Зима з Весною,
Та й давай змагатись,
Та й давай змагатись,
Ніченька співає пісню колискову,
Щоб спокійно спати, бачить гарні сни,
Щоб спокійно спати, бачить гарні сни,
Стоять ці свідки мовчазні
Історії рідного краю,
Історії рідного краю,
Допоки молодий ти, сину, знай,
Усім потрібно поважати старість,
Усім потрібно поважати старість,
Світять у очі всі вони чудово,
Здоров"я тобі зичать і добра,
Здоров"я тобі зичать і добра,
Мій романтику коханий,
В цілім світі найрідніший,
В цілім світі найрідніший,
А ялинонька зелена
Нахилила віти,
Нахилила віти,
Поклювали сойки ягоди калини,
Ті, що залишились на землі лежать,
Ті, що залишились на землі лежать,
(пісня)
Мій світанковий краю, рідний, милий!
До тебе я всім серденьком горнусь,
До тебе я всім серденьком горнусь,
Твій сміх бринить дзвіночками конвалій,
А пісня ллється весняним струмком,
А пісня ллється весняним струмком,
Де річка Вовк впадає в Буг Південний,
Є селище міського типу мальовниче,
Є селище міського типу мальовниче,
А заримовані рядки -
Поезія не завжди,
Поезія не завжди,
Поле моє, полечко,
Восени ти зоране,
Восени ти зоране,
Зізнатися хочу тобі у любові,
Моя Україно, матусе моя,
Моя Україно, матусе моя,
Ранок розплющив очі блакитні,
З сестрою-зорею вітатись хотів,
З сестрою-зорею вітатись хотів,
(Пісня)
Рвучкий холодний вітер
Діймає "до кісток",
Діймає "до кісток",
Кришталеві намистинки,
Мов із бісеру -
Мов із бісеру -
А жити хочеться усім,
Тим, хто в літах і тим, хто юний,
Тим, хто в літах і тим, хто юний,
Вони ішли та весело сміялись,
За руки взявшись, як тоді, давно.
За руки взявшись, як тоді, давно.
Вони ішли та весело сміялись,
За руки взявшись, як тоді, давно.
За руки взявшись, як тоді, давно.
Не спиться чомусь у цю ніч новорічну,
Хоча скрізь лунають веселі пісні,
Хоча скрізь лунають веселі пісні,
Чай уже охолов.І свіча теж погасла.
Ти чомусь не прийшла, обіцявши мені.
Ти чомусь не прийшла, обіцявши мені.
Барвінковий рідний краю,
Ти Подільська сторона!
Ти Подільська сторона!
"Білий сніг на зеленому листі"-
Пам"ятаєте пісню таку?
Пам"ятаєте пісню таку?
(пісня)
(пісня)
Заколисана вітром заснула зима,
Не шеберхне ніде.Срібне місячне сяйво
Не шеберхне ніде.Срібне місячне сяйво
День заплющив очі,
Ліг відпочивати,
Ліг відпочивати,
Ой, Ганнусеньки-Ганнусі,
Ваше свято на порозі.
Ваше свято на порозі.
Попрощався Жовтень,
В дорогу зібрався,
В дорогу зібрався,
Біжить струмком дзвінкоголосим,
Веселу пісеньку співа
Веселу пісеньку співа
(казка)
Ікону святої Варвари
Священник мені дарував.
Священник мені дарував.
Змайстрували годівнички
Для маленької синички,
Для маленької синички,
Серед трав зелених і квітучих весен
Та суцвіття літа й осені заграв,
Та суцвіття літа й осені заграв,
Ведмежата всеньке літо
Збирали малину,
Збирали малину,
(пісня)
(пісня)
Перший день зимовий
Вже сипнув сніжку,
Вже сипнув сніжку,
Чому це людям хочеться
Плювати в душу іншим,
Плювати в душу іншим,
Біг струмочок, поспішав,
Все співав собі, співав,
Все співав собі, співав,
Відлетіло у вирій вже літо,
День за днем, мов ті води сплива.
День за днем, мов ті води сплива.
Ой, Катрусю-Катерино,
Нині в тебе іменини.
Нині в тебе іменини.
Твоїх очей блакитні вогники
Яскраво сяють й уночі,
Яскраво сяють й уночі,
У день Покрови Пресвятої Богородиці
Ми відзначаєм свято ще одне.
Ми відзначаєм свято ще одне.
Хоча до осені уже ідуть літа,
А моє серце сповнене любов"ю,
А моє серце сповнене любов"ю,
Красуня-осінь танцювала
Повільне танго з вітерцем,
Повільне танго з вітерцем,
Чого ти розплакалась, осене?
Від сліз твоїх мокро усюди,
Від сліз твоїх мокро усюди,
Хоч погода похмура й мінлива:
Дощ та сніг, а чи сльози сльоти,
Дощ та сніг, а чи сльози сльоти,
Лист кленовий, лист кленовий
Усе падає додолу.
Усе падає додолу.
Закружляла в танці осінь
З вітерцем на травах боса,
З вітерцем на травах боса,
Зажовтіло, зажовтіло
Щось у мене під вікном.
Щось у мене під вікном.
Чого нема - обов"язково хочеться,
Чого є вдосталь - значить на смітник.
Чого є вдосталь - значить на смітник.
Розмовля тихесенько вітер з осокорами,
Все на світі знає він, всюди ж побував,
Все на світі знає він, всюди ж побував,
Стояв хлопчина, зовсім молодий,
У чорних кучерях і сиві засріблились,
У чорних кучерях і сиві засріблились,
Коли вже роботу завершено в полі
І зібрано щедрі усі врожаї,
І зібрано щедрі усі врожаї,
Був в Михайла білий кінь,
Думав їхати ним він,
Думав їхати ним він,
(пісня)
Дмухнула осінь листячком жовтавим
І котиться воно в траву м"ячем.
І котиться воно в траву м"ячем.
Золотисте поле хлібне
І бездонна неба синь -
І бездонна неба синь -
Долинала десь здалеку музика,
А я стала собі та й заслухалась,
А я стала собі та й заслухалась,
Коли з неба зірка пада,
Загадай мерщій бажання.
Загадай мерщій бажання.
А мені здавалось ще далеко осінь,
Молодо так серце билося моє,
Молодо так серце билося моє,
Взяла я в руки гілку полину,
Розтерла листя тісно у долонях,
Розтерла листя тісно у долонях,
Вже наливає соком сад вишневий,
Ось-ось і цвітом "вибухнуть" гілки.
Ось-ось і цвітом "вибухнуть" гілки.
З квітоньки на квітку
Метелик літав,
Метелик літав,
Колись мудрі люди казали,
Що із собою слід брати
Що із собою слід брати
Трояндою-квіткою,
Білою лебідкою
Білою лебідкою
А пам"ять у минуле повертає:
У 33-й - геноциду рік,
У 33-й - геноциду рік,
Перину бабуся-зима підбивала
І ненароком її розірвала,
І ненароком її розірвала,
З народу вийшов і писав для нього,
Пензлем чаклував, неначе маг.
Пензлем чаклував, неначе маг.
Червоно обрій догорів
І день погас тим часом.
І день погас тим часом.
Вимирає село.Наша вулиця тиха сьогодні,
Із десяток дворів.А раніш було більше пів сотні.
Із десяток дворів.А раніш було більше пів сотні.
Скільки прочитано вже віршів,
Скільки проспівано пісень
Скільки проспівано пісень
(пісня)
А ягідки на морозі солодкі-солодкі,
Мов цукерки, заховані в снігову обгортку.
Мов цукерки, заховані в снігову обгортку.
На свят-вечір завжди ми збиралися в мами,
На столі і кутя, і узвар з пирогами,
На столі і кутя, і узвар з пирогами,
Запишалась бузина:
-В світі я така одна,
-В світі я така одна,
Навесні рясним буяла цвітом,
Влітку - ягоди солодкі між гіллям,
Влітку - ягоди солодкі між гіллям,
Сидить у хаті жінка.Не стара,
Лиш срібну стрічку горе вдарувало.
Лиш срібну стрічку горе вдарувало.
Білий бусол бродить босий
Тихо-тихо травами,
Тихо-тихо травами,
Думки, думки, вони, неначе птахи,
Через моря, пустелі і віки
Через моря, пустелі і віки
Що наболіло на душі -
У віршах виливаю,
У віршах виливаю,
(казка)
Закохався Морозенко
Закохався Морозенко
А мамина пісня і досі лунає
І голос її в моїм серці бринить.
І голос її в моїм серці бринить.
Ой, Петрові батоги
Зацвіли блакиттю,
Зацвіли блакиттю,
Розмовляли снігурі:
-Що діється надворі,
-Що діється надворі,
Іде неоголошена війна
І дим пожарищ сонце закриває.
І дим пожарищ сонце закриває.
Я вірю в добро, хоч його тепер мало,
У справедливість, якої не стало,
У справедливість, якої не стало,
Ой, люблю тебе, люблю,
Лік хвилинам я гублю,
Лік хвилинам я гублю,
Козу Маланка водить і щедрує,
Василь зерном на щастя засіва,
Василь зерном на щастя засіва,
Йому подобалось дівча
Русяве,невисоке,
Русяве,невисоке,
Дощ моросить замість сніжинок
І небо хмари затягли.
І небо хмари затягли.
Віфлеємська засяяла зірка,
Новину сповістила здаля,
Новину сповістила здаля,
Самотність - це дуже погано,
Нема кому й слово сказати,
Нема кому й слово сказати,
Яблуня стара своє віджила,
Не дає плодів вже років кілька,
Не дає плодів вже років кілька,
Хтось носить хрестик,
Бо це ж нині модно,
Бо це ж нині модно,
Ворожими "Градами" стріляна
Та мінами рясно всіяна,
Та мінами рясно всіяна,
Ой,снігами,снігами глибокими
Йшла зима семимильними кроками.
Йшла зима семимильними кроками.
Усе колись вперше буває:
І перше слово,перший крок,
І перше слово,перший крок,
Розгулялася зима
Не на жарт.І не сама.
Не на жарт.І не сама.
Холодом січень обійма за плечі,
Усі стежки сніжком позамітав.
Усі стежки сніжком позамітав.
Ой,хвалився мухомор:
-Я вродливий,вищий сорт,
-Я вродливий,вищий сорт,
"Спалили" вже усі мости,
Нема назад дороги.
Нема назад дороги.
Білі цяточки-краплинки
На червоному,
На червоному,
Мало не всі чоловіки чомусь вважають,
Що обирати суджених - їх право
Що обирати суджених - їх право
А горобчики малі
Цвірінчали на гіллі,
Цвірінчали на гіллі,
Ніжилася нічка в купелі з туману,
Ясні зорі сяйвом її поливали,
Ясні зорі сяйвом її поливали,
Стогне зранена земля,
Як птаха підбита,
Як птаха підбита,
Осідлала я Пегаса
Вже багато років,
Вже багато років,
Подільський засніжений краю,
Рідна моя сторона!
Рідна моя сторона!
Колобочок скік та скік,
Лисиці втрапив на язик,
Лисиці втрапив на язик,
За вікном хурделиця,подруга зими
Всі стежки-доріженьки снігом замела,
Всі стежки-доріженьки снігом замела,
Серпантином-інеєм
Дерева покриті,
Дерева покриті,
Чи знаєш ти свій родовід,
Його глибокеє коріння,
Його глибокеє коріння,
Подаруєш квіти мені
Та у коси вплетеш ромашку,
Та у коси вплетеш ромашку,
Вийшов місяць-господар
Збирать зоряний врожай,
Збирать зоряний врожай,
Подаруєш квіти мені
Та у коси вплетеш ромашку,
Та у коси вплетеш ромашку,
Колискову слухає
Дитятко маленьке,
Дитятко маленьке,
Мчали коні з золотими гривами
І збивали на траві росу.
І збивали на траві росу.
Дівчатонька "балабушки" пекли,
Носили ротом воду із криниці,
Носили ротом воду із криниці,
Помолимося за синів,
Які захищають Вітчизну,
Які захищають Вітчизну,
Ось іще один рік прожито,
Уже новий ступа на поріг.
Уже новий ступа на поріг.
Тягнеться до сонця рученятами,
Дивиться очицями зіркатими,
Дивиться очицями зіркатими,
Такого класу дружного
Не пам"ятає школа,
Не пам"ятає школа,
Пливе кораблик паперовий
Струмочком,наче морем синім.
Струмочком,наче морем синім.
У вік інтернету та космосу,
Суцільного телебачення,
Суцільного телебачення,
Як два береги круті
Розділяє річка,
Розділяє річка,
Київ вже давно був стольним градом,
Русь Київську світ всенький визнавав,
Русь Київську світ всенький визнавав,
Я хочу твій голос чути,
Торкатися ніжно руки,
Торкатися ніжно руки,
Багато літ старий баян
Грав на весіллях та хрестинах,
Грав на весіллях та хрестинах,
Зарясніло зорями небо вечорове,
Велика Ведмедиця вийшла погулять,
Велика Ведмедиця вийшла погулять,
Одягнувши валянки та сірий кожух,
По снігу глибокому й де до нас дідусь.
По снігу глибокому й де до нас дідусь.
Голуб - це миру птах,
Сорока - велика пліткарка,
Сорока - велика пліткарка,
Лунала музика і зал ніби завмер,
Торкалася куточків потаємних
Торкалася куточків потаємних
Добро і зло зустрілися якось
У лісі на галявині зеленій.
У лісі на галявині зеленій.
Завиває вітер вовком одиноким,
Замітає снігом хуга всі стежки,
Замітає снігом хуга всі стежки,
Сіє і сіє холодна мжичка,
Листя намокло,капа з дерев,
Листя намокло,капа з дерев,
На перехресті чотирьох доріг
Зупинюсь і замислюсь над прожитим,
Зупинюсь і замислюсь над прожитим,
Пелюстками троянд закружляли сніжинки,
Із світом вітається біла зима,
Із світом вітається біла зима,
Є у саду нашім пташина,
Клює насіння та зернини,
Клює насіння та зернини,
Життя наше таке прекрасне,
На жаль коротке дуже теж,
На жаль коротке дуже теж,
Ми такі ж люди,як і всі,
А може в чомусь навіть кращі.
А може в чомусь навіть кращі.
Гойдалка була на нашім подвір"ї,
Її змайстрував ще,напевне дідусь,
Її змайстрував ще,напевне дідусь,
Не богохульствуй та не осуди,
Ти цим не накликай на себе лиха,
Ти цим не накликай на себе лиха,
Буковинським соловейком його називали,
Хоча батьки нарекли хлопчика Назаром.
Хоча батьки нарекли хлопчика Назаром.
А на горобині снігурі,
Ім так смакують ягоди червоні.
Ім так смакують ягоди червоні.
Чом галасуєш,вітре буйний,
Чому не втихнеш хоч на мить?
Чому не втихнеш хоч на мить?
Стара маленька церква дерев"яна,
Збудована ж бо без єдинго гвіздка
Збудована ж бо без єдинго гвіздка
Буваєш ти розгнівана і ніжна,
Співаєш весело і плачеш так невтішно,
Співаєш весело і плачеш так невтішно,
А хризонтеми - квіти осінні,
І приморозків не бояться вони.
І приморозків не бояться вони.
Туман у долині тихенько приліг,
Як загнаний звір причаївся в куточку,
Як загнаний звір причаївся в куточку,
Розлилось-розхлюпалось літечка тепло
І його далеко вже вітром понесло.
І його далеко вже вітром понесло.
Ніжно так вигравала сопілка,
Вдарив бубон,цимбал віражі,
Вдарив бубон,цимбал віражі,
З дитинства я була,мов та сіра мишка,
Красуня-сестричка ж - на висоті.
Красуня-сестричка ж - на висоті.
Схилили верби кучері над ставом
І соловейко пісню заспівав.
І соловейко пісню заспівав.
Клубочиться туман густий над річкою,
Не видно нічогісінько за ним.
Не видно нічогісінько за ним.
Тихенько-тихенько по жовто-гарячому листу
Щоосені знову і знову,
Щоосені знову і знову,
Усі ми - свободолюбний і гордий народ,
Козацького роду прадіди наші й діди,
Козацького роду прадіди наші й діди,
Стоять сестриченьки-берізки,
Тріпочуть золотавим листям,
Тріпочуть золотавим листям,
Життя й під час війни трива:
Хтось зустрічається,кохає
Хтось зустрічається,кохає
Стоїть калинова колиска в куточку,
З десяток гойдала вона поколінь.
З десяток гойдала вона поколінь.
Радість із журбою
Завжди разом ходять,
Завжди разом ходять,
Були найщасливішими на світі,
Любились,наче пара голубів.
Любились,наче пара голубів.
Струменить повітря прозоре-прозоре
Та п"янким нектаром всіх нас напува,
Та п"янким нектаром всіх нас напува,
(пісня)
Доньку матуся любила,
Доньку матуся любила,
-Думати треба лиш про хороше,
Погане прийде,на жаль без запрошень,-
Погане прийде,на жаль без запрошень,-
Б"є з-під землі джерело,
Вода така чиста,студена,
Вода така чиста,студена,
Є люди серед нас,які себе лиш люблять,
Більше ні на кого не зважають,
Більше ні на кого не зважають,
Я сиджу край вікна і дивлюся,
Як сніжинки кружляють пухнасті.
Як сніжинки кружляють пухнасті.
Все похмуре навкруги:
Річки сірі береги,
Річки сірі береги,
-Чим далі в ліс,тим більше дров,-
В народі так казали.
В народі так казали.
Молоденькі верби виросли над ставом,
Хороводи водять вони навесні
Хороводи водять вони навесні
Діти-сироти.І при батьках живих.
Скільки їх таких?Ніхто не знає.
Скільки їх таких?Ніхто не знає.
А хвиля грає,грає хвиля,
Цілує берег та пісок.
Цілує берег та пісок.
Місяченько ясноликий
Споглядає збоку,
Споглядає збоку,
Радіти,творити,шукати,
Робити добро та кохати,
Робити добро та кохати,
Я бачив якось дивний сон,
Що ми разом з тобою
Що ми разом з тобою
Хтось мріє про золото та діаманти,
Як би це їх та й побільше дістати.
Як би це їх та й побільше дістати.
Потрапила прямісінько у серце
Стріла Амура,пущена тобою,
Стріла Амура,пущена тобою,
Україна - ніби дівчина в віночку,
А мова й пісня - то душа її,
А мова й пісня - то душа її,
Тільки для тебе я живу на світі,
Лише для тебе всі мої пісні.
Лише для тебе всі мої пісні.
Зовсім сторонні люди,бува
Краще тебе розуміють,
Краще тебе розуміють,
Віддам своє серце тобі без вагань,
Кохана людино.
Кохана людино.
Довга-довга ніч осіння
Простирадлом зоряним
Простирадлом зоряним
Ми розлучились ніби й назавжди,
Здавалось,не побачимось ніколи.
Здавалось,не побачимось ніколи.
На краю села стоїть криниця
Із червонодзьобим журавлем.
Із червонодзьобим журавлем.
Красується аж до морозів
Білої хризантеми цвіт,
Білої хризантеми цвіт,
У житті все буває,
Ми прощаєм образи,
Ми прощаєм образи,
Дощ барабанить по підвіконню,
Стукають краплі в шибку щораз,
Стукають краплі в шибку щораз,
Уклінно молюся до Тебе,Всевишній,
Щоби дав здоров"я міцного і сили,
Щоби дав здоров"я міцного і сили,
Таке вже життя,ми завжди кудись поспішаєм:
То на роботу,за дітьми у школу й садок,
То на роботу,за дітьми у школу й садок,
Із дерев все листя облетіло,
Тільки дуб старий вбрання не скинув,
Тільки дуб старий вбрання не скинув,
Брови нахмурило небо сердито,
Сонце сховалось за чорну вуаль,
Сонце сховалось за чорну вуаль,
Спить дитятко у колисці,
Поруч мати молода.
Поруч мати молода.
Не залишайтесь байдужими
До горя чужого й біди,
До горя чужого й біди,
Дерева всі в багрянці,
Листя кружляє в танці,
Листя кружляє в танці,
В гості до Покрови
Прийшов морозенко,
Прийшов морозенко,
Вже пів шляху пробігла осінь,
Усе в багрянець одягла,
Усе в багрянець одягла,
Так ніжно,легенько і трепетно
Торкнувся моєї долні
Торкнувся моєї долні
Осіння ватра золотом горить,
Бентежить душу,кличе за собою.
Бентежить душу,кличе за собою.
В народі кажуть,що гроза у жовтні
Віщує осінь теплу і тривалу,
Віщує осінь теплу і тривалу,
Майорить-тріпоче на усіх вітрах
Наш жовто-блакитний український стяг.
Наш жовто-блакитний український стяг.
Закружляв листопад,
Зчарував зорепад,
Зчарував зорепад,
Немов повітря свіжого ковток,
Як сонця поцілунок в пору зимну,
Як сонця поцілунок в пору зимну,
Любисток - це від любові,
В нім завжди мили дівчата
В нім завжди мили дівчата
Листям опалим
Тихими кроками
Тихими кроками
В Гвоздику якось закохався Тюльпан,
Вона ж полюбила Нарциса,
Вона ж полюбила Нарциса,
Веснами,веснами,веснами
Відмірюєм наше життя,
Відмірюєм наше життя,
Я букет жоржин приніс в дарунок,
У своїх зізнався почуттях,
У своїх зізнався почуттях,
Лісового озеречка плесо чисте-чисте,
Там плавали усе літо та й гусоньки дикі.
Там плавали усе літо та й гусоньки дикі.
Дивиться сонячний зайчик в вікно,
З шибки на шибку стрибає й стрибає.
З шибки на шибку стрибає й стрибає.
Осіння пора завжди всіх зачаровує,
Як фея,у казку чудову зове,
Як фея,у казку чудову зове,
Грає на скрипочці вітер-маестро,
Осінь запрошує на карнавал.
Осінь запрошує на карнавал.
Не корися сліпо нікому й ніколи
І не прогинайся ти ні перед ким.
І не прогинайся ти ні перед ким.
Щастя жіноче - це коли легко на серці,
Діти здорові,кохає тебе чоловік,
Діти здорові,кохає тебе чоловік,
Курли,курли,курли,курли,курли...
Кидають клич прощальний журавлі
Кидають клич прощальний журавлі
На лист осінній,ще подекуди зелений
Впали сніжинки перші,мов метелики.
Впали сніжинки перші,мов метелики.
Блакитні волошки і маки багряні,
Ромашки біленькі,дзвіночки бузкові,
Ромашки біленькі,дзвіночки бузкові,
Темновишневі гарні черевички
Подарувало літечко зозулі,
Подарувало літечко зозулі,
Я сповідаюсь віршами
Перед людьми і Господом,
Перед людьми і Господом,
Зорями всіяне небо,мов квітами,
А місяченько,як той садівник.
А місяченько,як той садівник.
На ниві безкрайній юних сердець
Сієте добре,мудре і вічне.
Сієте добре,мудре і вічне.
Чи то вже збіг обставин,
Чи мало бути так,
Чи мало бути так,
Богородице-Матінко,Діво Маріє,
Припадаю уклінно я до Твоїх ніг.
Припадаю уклінно я до Твоїх ніг.
Цінуймо кожен день,проведений з коханими
І пам"ятаймо мить,коли любов цвіла
І пам"ятаймо мить,коли любов цвіла
В парку міському вічний вогонь
Палає,мов серце солдата
Палає,мов серце солдата
Я - коханням окрилена,
Моя думка розкрилена,
Моя думка розкрилена,
Стара верба на березі ставка
Стоїть уже котре десятиліття,
Стоїть уже котре десятиліття,
Осінній сірий дощ вже надокучив,
Іде,іде,кінця йому нема.
Іде,іде,кінця йому нема.
Виховувала дочок мати
В молитві,добрі та любові,
В молитві,добрі та любові,
Шлю вітання всім Людмилам,
Хай же будуть людям милі,
Хай же будуть людям милі,
Вітер-вітрисько шмагає дощем,
Як батогом по обличчю,
Як батогом по обличчю,
Серпневої пори надворі спека,
Милує око квітковий розмай.
Милує око квітковий розмай.
Торкнулася дерев жовтнева позолота,
Свята Покрова всіх людей вітає,
Свята Покрова всіх людей вітає,
Ген у вирій,за обрій далеко-далеко
Наше літо квітуче забрали лелеки.
Наше літо квітуче забрали лелеки.
Листопад,листопад,падолист
Із Покровою вдвох обнялись,
Із Покровою вдвох обнялись,
А вже Покрова одцвіла
Осіннім падолистом.
Осіннім падолистом.
Доленька сіє потроху усього:
Зерна добра та щасливії дні,
Зерна добра та щасливії дні,
Розквітли троянди різнокольорові:
Білі,рожеві і темночервоні,
Білі,рожеві і темночервоні,
А материнські сльози
Печуть і душу ранять,
Печуть і душу ранять,
Ти красива,немов троянда,
Наче лялька,гарна й чудова,
Наче лялька,гарна й чудова,
Відносить вітром зграю журавлів
Далеко десь за обрій синій-синій,
Далеко десь за обрій синій-синій,
Джерельце струменить із-під землі,
Переростає в річечку маленьку,
Переростає в річечку маленьку,
Любов буває різною:
До матері,Вітчизни,
До матері,Вітчизни,
Марічко,Марійко,Маріє,
Про тебе усі мої мрії,
Про тебе усі мої мрії,
Рік за роком відходять від нас ветерани,
Усе рідшають,рідшають їхні ряди.
Усе рідшають,рідшають їхні ряди.
Дикою м"ятою пахнуть луги,
Роси срібляться в траві навкруги,
Роси срібляться в траві навкруги,
Чорнобильський дзвін луна на весь світ
Уже стільки літ,уже стільки літ.
Уже стільки літ,уже стільки літ.
- Люби,люби,люби,люби,-
Воркують тихо голуби,
Воркують тихо голуби,
Тихий багрянець осені
Торкнувся деревам до скронь.
Торкнувся деревам до скронь.
Пахне подихом свіжого вітру маленька ромашка,
В ній хлібів аромат,запах вічно святої землі.
В ній хлібів аромат,запах вічно святої землі.
Осінь одягла картату свиту,
Калиновим намистом всю розшиту,
Калиновим намистом всю розшиту,
Щедра та багата чарівниця-осінь
Яблука збирала у великий кошик.
Яблука збирала у великий кошик.
Дуже затишно в храмі сільському,
Пахне ладаном,свічі горять.
Пахне ладаном,свічі горять.
Кораблик дитинства життя течія
Давно віднесла ген за обрій,
Давно віднесла ген за обрій,
Кульбабка жовта - сонечко маленьке,
Немов курчатко,заховалась у траві,
Немов курчатко,заховалась у траві,
А павутина бабиного літа
Вже поснувала трави і кущі,
Вже поснувала трави і кущі,
Життя моє,мов чорно-біла стрічка,
Так промайнуло,наче день один:
Так промайнуло,наче день один:
Галю,Галино,Галинко,
Ти зупинись на хвилинку,
Ти зупинись на хвилинку,
(пісня)
Я одразу впізнати тебе не змогла,
Хоча було знайоме обличчя твоє.
Хоча було знайоме обличчя твоє.
Душу гріє вогонь горобиновий,
Стиглих яблук такий аромат!
Стиглих яблук такий аромат!
Співає вітер про кохання пісню
Берізці білокорій,кучерявій,
Берізці білокорій,кучерявій,
А під вікном розквітли мальви,
Дитинства квіти осяйні.
Дитинства квіти осяйні.
Хоч здоров"я слабке,душа добра і щедра,
Нерозтрачена ніжність у серці твоїм.
Нерозтрачена ніжність у серці твоїм.
На струнах бабиного літа грає вітер,
Багряний лист кружляє у танку,
Багряний лист кружляє у танку,
Понеси мене,вітре удачі
Через ріки,долини,поля,
Через ріки,долини,поля,
До побачення,сонячне літо,
Понесуть тебе в вирій вітри.
Понесуть тебе в вирій вітри.
На світанку юності своєї
Хтось стрічає справжнєє кохання,
Хтось стрічає справжнєє кохання,
Дощем заплакав літній день останній,
Бо відчувається вже осені прихід.
Бо відчувається вже осені прихід.
Візьми мої руки у теплі долоні свої
І прожени десь далеко байдужість,яка віє холодом.
І прожени десь далеко байдужість,яка віє холодом.
Нас суворі будні закружляли
І тепер нікому не до свят.
І тепер нікому не до свят.
Онуків люблять більше,ніж дітей,
Це заперечувати зовсім не беруся,
Це заперечувати зовсім не беруся,
Люба подруго,творча посестро!
Ти мене розумієш з пів слова.
Ти мене розумієш з пів слова.
Догоряє свіча.А тебе все нема і нема,
І вино на столі стоїть так і не відкорковане.
І вино на столі стоїть так і не відкорковане.
Перша вчителько,друга матінко,
Як я часто про тебе згадую.
Як я часто про тебе згадую.
Сизий голуб з голубкою білою
Цілувались в зеленій траві,
Цілувались в зеленій траві,
Де б не була я,мене супроводжує
Матусина пісня,весела й сумна,
Матусина пісня,весела й сумна,
Серед розквітлого латаття на озерці
Поволі плавав диво-красень лебідь.
Поволі плавав диво-красень лебідь.
Прислухайтеся,як співає дощ,
На склі майстерно,наче на цимбалах
На склі майстерно,наче на цимбалах
Характер жінки,мов навесні погода:
То дощ,то сніг,то сонечко ясне,
То дощ,то сніг,то сонечко ясне,
Чи чули ви мелодію грози?
В ній голос грому,блискавиці спалах,
В ній голос грому,блискавиці спалах,
Гнітить мене ще за минулим ностальгія,
Ще відчуваю присмак гіркоти.
Ще відчуваю присмак гіркоти.
На бабиного літа павутинку
Осінь нанизує росинки-намистинки,
Осінь нанизує росинки-намистинки,
Гірчить полином моє серце і тужить,
Душа твоя щира на Небесах.
Душа твоя щира на Небесах.
Вже літечко минає.Спасівка достигла,
Господнєє Преображення відзначаєм ми.
Господнєє Преображення відзначаєм ми.
Чарують мене твої очі зелені
І ваблять та пестять губ пелюстки.
І ваблять та пестять губ пелюстки.
Порожньо в батьківськім домі,
Не живе давно ніхто в нім,
Не живе давно ніхто в нім,
Вітре холодний,не остуди мою душу,
Тепла дай долоням,ніжності серцю й добра.
Тепла дай долоням,ніжності серцю й добра.
Авто на колеса намотує
Кілометри далеких шляхів.
Кілометри далеких шляхів.
Закохалася я до нестями,
Хоч мені не сімнадцять вже літ,
Хоч мені не сімнадцять вже літ,
Як із малесенького чистого струмочка
Бере початок річка повноводна,
Бере початок річка повноводна,
І все ж таки доля мені усміхнулась,
Зігріла серденько коханням твоїм.
Зігріла серденько коханням твоїм.
Матінко,мамо,матусю,
Тобі я доземно вклонюся,
Тобі я доземно вклонюся,
Там,на галявині біля криниці
Колись із тобою збирали суниці,
Колись із тобою збирали суниці,
Пантелеймоне-Цілителю,чуєш?
Усі на світі хвороби лікуєш.
Усі на світі хвороби лікуєш.
(пісня)
Рідного краю тихе надвечір"я
Душу мою і досі полонить,
Душу мою і досі полонить,
Від поцілунків трепетних,звабливих
Щоранку прокидатися мені
Щоранку прокидатися мені
Від щастя не сивіють в 33,
Але тобі,матусю злі вітри
Але тобі,матусю злі вітри
Ти запросив мене на вальс,
Немов у вихорі кружляли,
Немов у вихорі кружляли,
Вишивана сорочка - матусина доля,
А барвистий рушник - діточкам оберіг.
А барвистий рушник - діточкам оберіг.
Літньої пори вечорової
Ясні зорі падали в траву.
Ясні зорі падали в траву.
Не поле перейти - життя прожить,
Усього довелося в нім зазнати
Усього довелося в нім зазнати
В осінь котиться уже життєве літо
Та у душі співають солов"ї.
Та у душі співають солов"ї.
Цілий день вітрище
Грізний не втиха.
Грізний не втиха.
Вже давно оспівують поети
Руки материнські та красу жіночу.
Руки материнські та красу жіночу.
Виплакала мати
Свої ясні очі,
Свої ясні очі,
Буває серце плаче й тужить
І душу смуток огорта.
І душу смуток огорта.
Ти не просто жила,ти горіла життям,
Встигнуть прагнула дуже багато.
Встигнуть прагнула дуже багато.
Виблискують-срібляться куполи соборів
І золотом сяють на церквах хрести.
І золотом сяють на церквах хрести.
Я думками полину
Та й у даль журавлину,
Та й у даль журавлину,
Як добре мати гарних,вірних друзів,
Які з тобою в радості і в тузі,
Які з тобою в радості і в тузі,
Весною юність одцвіла,
Молодість літом відбуяла,
Молодість літом відбуяла,
Троянда - квітів королева,
Царівна польова - ромашка,
Царівна польова - ромашка,
Закохана жінка аж світиться щастям,
Надія і віра - її два крила.
Надія і віра - її два крила.
На полотні життя кольори різні:
Червоним доля вишиває й чорним теж,
Червоним доля вишиває й чорним теж,
Старий каштан схилився у поклоні
Перед зеленою красунею-весною,
Перед зеленою красунею-весною,
Афганстан і досі вам болить,
Хоч роки пролітають за роками.
Хоч роки пролітають за роками.
Зорями сяють лагідні очі,
Як радістю сповнена її душа.
Як радістю сповнена її душа.
Впало зернятко у чорну ріллю,
Сонцем зігріту,умиту росами,
Сонцем зігріту,умиту росами,
(пісня)
Доля ворожила,доленька гадала,
Доля ворожила,доленька гадала,
Цілує сонце колоски налиті,
Яка ж бо щедра матінка-земля.
Яка ж бо щедра матінка-земля.
Роки-коні летять буйногриві,
Молодість одцвіла,наче сад.
Молодість одцвіла,наче сад.
Народжують для миру матері
Своїх синів-соколиків,котрі
Своїх синів-соколиків,котрі
В життя моє стрімко ввірвалося літо,
Засіяло в серці квітковий розмай.
Засіяло в серці квітковий розмай.
Дзвенять струмки піснями стоголосими,
Підсніжник білий сонечку всміхнувсь,
Підсніжник білий сонечку всміхнувсь,
Давно вже ні для кого не секрет,
Що найхмільніший - це кохання мед,
Що найхмільніший - це кохання мед,
Живеться,то й на краще сподівається
І мріється про щастя неземне,
І мріється про щастя неземне,
Від зими до осені
Душа прагне простору,
Душа прагне простору,
(Пісня)
Вкрити все парчою
Сизо-голубою
Сизо-голубою
Чоловіки!Своїх жінок кохайте,
І говоріть їм лагідні слова,
І говоріть їм лагідні слова,
Кружля кульбабки білий-білий пух,
Квітує в полі молодеє жито.
Квітує в полі молодеє жито.
Яблуками пахне - серпень на порозі,
А моє кохання - в далекій дорозі.
А моє кохання - в далекій дорозі.
Гладеньким не буває шлях життєвий,
Трапляються вибої й колючки.
Трапляються вибої й колючки.
То холодно з тобою,а то спека,
То пестиш сонечком мене,то вітром дмеш,
То пестиш сонечком мене,то вітром дмеш,
А блискавиці срібна тятива
Навпіл синь небесну розколола,
Навпіл синь небесну розколола,
Ой,ти,ніченько Купальська,
Запали вогонь кохання,
Запали вогонь кохання,
Пам"ятаю пісню твою,ненько,
Руки ніжні,лагідні слова.
Руки ніжні,лагідні слова.
Хто мені скаже,
Що таке щастя жіноче?
Що таке щастя жіноче?
Земле,земле,доле хліборобська,
Щедра годувальнице-матусю,
Щедра годувальнице-матусю,
Нас познайомила зима,
Весна з"єднала долі.
Весна з"єднала долі.
Соняхи,соняхи,соняхи
Повертають голівки до сонечка.
Повертають голівки до сонечка.
Ніч навкруг,лиш зорі миготять,
Серпик-місяць визирнув з-за хмар.
Серпик-місяць визирнув з-за хмар.
Чолом тобі,мій отчий краю!
Уклін тобі,мій рідний дім.
Уклін тобі,мій рідний дім.
Птахами легкокрилими летять удаль літа
І не зогледілись,як пів життя минуло.
І не зогледілись,як пів життя минуло.
Посповідатись перед Богом,совістю й людьми
У Великодній піст повинні ми,
У Великодній піст повинні ми,
Озерця синяви п"янкої
В очах твоїх,
В очах твоїх,
(пісня)
Мені так сумно,як тебе не бачу,
Себе вогнем кохання я палю.
Себе вогнем кохання я палю.
У неньчинім саду квітують вишні,
Зозуленька відлічує роки.
Зозуленька відлічує роки.
Пливуть,пливуть кораблики-хмарки,
А вітер надимає їм вітрила.
А вітер надимає їм вітрила.
Буває важко - то все воля Божа,
Хвороби - покарання за гріхи.
Хвороби - покарання за гріхи.
Доле жіноча,яка ти примхлива,
Сумна і весела,а то й вередлива.
Сумна і весела,а то й вередлива.
Уже перед тобою той рубіж,
Коли ще не старий і вже не юний.
Коли ще не старий і вже не юний.
Життєвими дорогами ходили,
У кожного із нас була своя.
У кожного із нас була своя.
Отчий краю,моя колиско,
Що гойда мене стільки літ.
Що гойда мене стільки літ.
Туди лину думками і серцем,
Де під лісом білесенька хата,
Де під лісом білесенька хата,
Дзвенить коса,виспівує,мов скрипка,
Трава рівненько на покіс ляга.
Трава рівненько на покіс ляга.
Колихала ненька немовля,
Тихенько колискової співала.
Тихенько колискової співала.
В саду півонія цвіте
І буйні трави в пояс,
І буйні трави в пояс,
У віршах - доленька моя,
У творчих пошуках - всі роки,
У творчих пошуках - всі роки,