Мне бы хижину в бору сосновом.
Чтобы утром - трели соловья,
День начав, чтоб не был он суровым -
Разбудили песней бы меня.

Чтобы травы с солнышком проснулись,
Улыбнулись, помахав листвой.
Чтобы рОсы лепестков коснулись,
Опоив водой из родников.

Чтоб в безумстве закружила осень.
Снегом запорошила зима.
Лето - золотило мою проседь.
И капелью плакала весна.

Мне бы хижину в бору сосновом.
Для души построить...отыскать
Чтоб заблудшая, могла я снова,
Свою жизнь, да заново начать.

2013

Минуло… навіть не болить….
Лишилось відчуття образи,
що на очах моїх бринить
сльозами від тяжкої врази.

І серце крається в жалю.
Журба в душі не знає спину.
І пам'ять, і що так люблю…
карбується… смаком полину.

І з часом, краще майбуття,
Вві сні прийде, мене обійме.
З тобою - все моє життя….
Без тебе - час поволі плине.

Зозуля в лісі не кує,
Спів солов’їний не чарує.
Якщо ти - все, що в мене є,
Чому ж я й досі так сумую?

2013