Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Валерій Кравець (1995)




Огляди

  1. ***
    Старий добрий стиль
    Губи підсушив.
    І вернуть не встиг
    Біль ковтнутих слів.

    Бо ж між нами крок
    В кроці тім стіна.
    Я не на разок
    В мене ти одна

    Не потрібно слів
    Просто без доріг
    Не зроблю того
    Що зробити міг.

    Не зловлю момент
    Не прикрию фронт.
    Злісний пірует
    І вже мертвий фон.

    Не топчи мене
    Не ридай сама.
    Щастя в світі є
    Віра не дарма.

    Тополиний пух
    Заміта сліди
    Ти мені не друг
    Але в сні прийди.

    Поговоримо
    Сядемо за чай.
    Не гаси свічок.
    Краще коровай.

    Серця легкий щем
    На душі туга.
    Як на зло іще
    Знов болить нога.

    09.07.2015 00:49



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. знаєш...
    Все, що стається - це завжди на краще.
    Невдачами вимірюють ціну удачі.
    Лиш хто осліп, цінує те, що бачив,
    коли ще був, як це здавалось, зрячим.

    Той, хто говорить, чує, відчуває,
    хто бачить, знає, пам'ятає, співчуває,
    хто любить - вже близький у силі з Богом.
    Не зачиняй воріт - топчи дороги.

    І хай не буде це шляхом у вічність -
    Нехай він стелеться мереживом зірок.
    Ти розсипай. Усі збиратимуть. Сильніші
    і слабші. Це для всіх один урок.

    Навіть нічого у душі не маючи,
    коли й з кишень здуває вітер пил,
    поглянь у небо. Ніч, все відчуваючи,
    Тобі дарує тисячі світил.

    02.07.2015



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 5

  3. Ведмідь
    Я так боявся, щоб тебе спокуса
    Не змила у болото гріх-бажань.
    А сам гордився, ніби, не боюся
    Я тих спокус, як німці парижан.

    А вийшло навпаки все. Ти - сильніша.
    Змогла із гумором пройти всі кола пекла.
    А застряг. Життя мені так зблекло,
    Що вже, здається, буть не може гірше.

    27.06.2015



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Заметіль
    Коли тремтить твоя душа,
    і співи в ній, гарячі герці, -
    лише тоді вірш ожива
    і будить вічно спляче серце.

    Хотів почути, що ніяк
    не зможеш, люба, врозтіч жити.
    Та найостанніший бідняк
    Тебе б сильніш міг запалити.

    Живу, забувши заметіль,
    що вихором круг мене в'ється.
    Аж смішно. З того, що хотів
    цим снігом розтопити серце.




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Літо
    Що таке літо?
    Це ранки, росою омиті.
    Це шурхіт коси в соковитому житі.
    Це дні, що по вінця сонцем налиті.
    Це ночі, короткі й звабливо оббиті
    серпанком тепла, що у травах зарите.
    І праця. Так безліч, що ніде подіти.
    В розвагу - надвечір лиш погомоніти
    з ріднею про спів соловейка у вітті
    старого горіха. Таке в мене літо.

    16.06.2015



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --