Цей вечір прикрашає самота
Й заповнює собою всі пустоти,
Бере із моїх плеч усі турботи,-
Холодна навіть в спеку - ніби я...

Цей вечір знов напрочуд мовчазний,
І музика в нім губиться як мара,
Й сумних думок парад, неначе хмара
Заполонив мої тонкі світи...

Я п'ю його - цей вечір-оксамит,
Й ніяк не можу вдосталь оп'яніти,
Щоб знову не ходити, а летіти,
Щоб знов позаду крила відросли...

У темряві зникає власна тінь.
І сльози вмить стають лише росою,
Я розмовляю, як завжди, з собою
Про те, що...Власне, річ тепер не в тім.

07.2015