Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Володимир Ляшкевич (1963)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2024-06-27 20:08:47 ],
на сторінці поезії     "Українські ведичні містерії з нагоди ведичного свята Івана Купала"   Ляшкевич Володимир

Як на мене, ви самі себе принижуєте подібними коментарями. І справа не тільки в тому, що їхній рівень нижчий, аніж хотілося б - просто кожен рівень підтримується відповідними творчими авторськими світами, тобто, вже проведеною, в тому числі і над собою, роботою. Тому і важко вам чути, що поезія народжує і сенси, і слова, і уточнені доладності, більше того - витягує чимало чого з тимчасового забуття.
Ось хто вам зараз заважає проявити свої творчі таланти?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2024-07-26 12:32:27 ],
на сторінці поезії     "«Панна з Середмістя / Очі чорні» Лицарська сага. Вступна частина"   Ляшкевич Володимир

Щодо викладення на своїх сторінках відеороликів з Ютубу, чи з подібних сервісів.
Найперше, їх потрібно там розмістити. Або скористатися вже розміщеними відео.
2) Відтак вже створювати на своїй сторінці тут відповідне віконце відео звідти.
3) Якщо ви тицьнете по екрану відеоролика ютубу правою кнопкою мишки, то вирине меню пропозицій, одна з яких - "скопіювати код вставки".
4) Копіюєте цей нтмл код, який ви можете вставити під віршем у полі "пояснення до публікації",

5) скопійований код вставки виглядатиме спершу так (приклад для мого ролика)

<iframe width="873" height="491" src="https://www.youtube.com/embed/SRWP1xckRAM" title="Панна з Середмістя/"Очі чорні"/ Лицарська сага. Вступна частина" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen;</iframe>

6) але обов'язково потрібно поміняти в цьому коді довжину і ширину розмірів ролика.
Суттєво зменшити їх, наприклад до 350 по ширині і 210 по висоті (width="350" height="210"), бо інакше ролик виглядатиме надто великим.
І тоді вийде такий запис коду

<iframe width="350" height="210" src="https://www.youtube.com/embed/SRWP1xckRAM" title="Панна з Середмістя/"Очі чорні"/ Лицарська сага. Вступна частина" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen;</iframe>

Пробуймо! Це не важко!
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2024-08-05 22:20:05 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже пісенно і ще той справжні, природній футуризм, так? Було б цікаво почути як би ці рядки і з такою ж барвистою музикою поєдналися.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2024-08-06 12:45:11 ],
на сторінці твору     "***"  

На мої переконання, в миру категорично перекручене розуміння "футуризму". Майбутнє значно людяніше і природніше, жодної домінації науково-технічного прогресу. )
Тож магія - форева. )
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-01-08 21:01:05 ],
на сторінці твору     "Рубаї! З нагоди весни, літа, осені і зими"   Майстерень Редакція


Так буває нелегко, ще й хмарно,
й день за днем пролітає бездарно,
та всміхаєшся навіть цьому,
і глядиш на життя не бінарно
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-02-10 15:41:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Це емоційний підхід. ) І зазвичай, зайвий.
Можна самостійно видалити кожен твір, або здатися сауронятам і поставити перед адміністрацією вимогу видалення власної сторінки.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-02-10 15:42:44 ],
на сторінці твору     "***"  

Ви можете і самостійно це робити на власних сторінках.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-02-21 19:40:14 ],
на сторінці твору     "***"  

Трохи жаль, що все не так просто. Але і рідкі статті - теж класно.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-08-18 09:18:07 ],
на сторінці поезії     "Зоряні Вартові. Українська балада"   Ляшкевич Володимир

Можливо, когось зацікавить нова, більш рокова версія цієї пісні.

src="https://www.youtube.com/embed/7eUcS2ucQgc" title="Українська балада / Ukrainian ballad" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen>
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-08-18 17:10:24 ],
на сторінці поезії     "Зоряні Вартові. Українська балада"   Ляшкевич Володимир

О, так, дякую за цікаві зауваження. Вони, безперечно, мають своє місце. Особливо вартісно це чути від того, хто з гітарою в дуже близьких стосунках.
Але я справді не остерігався певних повторів - так як, загалом, це все проходить більше під поетичним ракурсом - з тими повторами основного куплету. І тут вже, змушуючи нейроінструменти грати в потрібному стилі і потрібні мелодії, я свідомо йшов на поєднання неповторності звучання від Річі Блекмора і акентування основної мелодики в стилі Гері Мура. Та ще й ставлячи гітари в дещо залежне становище від основних ідей, не даючи їм повної свободи. Тож і відеоряд теж тримається обставинами.
Тобто, усе ж тут на перше місце свідомо поставлена якась моя ідеологія, яку відтак вже мала би підтримувати музика. І це завжди буде достатньо штучна конструкція. Але ж вийти за межі штучності дозволяє лише живе виконання. яке відразу в більшій мірі і врахує ваші, Олександре, спостереження. Та ось справа лише в тому, що навряд чи в Україні є нині така група, що це здатна зіграти на рівні Річі і Гері.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-08-18 20:16:12 ],
на сторінці поезії     "Зоряні Вартові. Українська балада"   Ляшкевич Володимир

І я сам зараз в прозі 6-го роману. ) А музика, чи її спроби, дійсно розвіюють. Мої студентські роки в 1980-85 були і справді більше під Сантаною. В нього стиль романтичних повторів ще виразніший, і трохи менше динаміки. Блекмор десь виглядає посередині між цими романтиками (Сантана - Мур) і фіолетом "Дееп Перпл". І певно, "Дееп перпл" суто по формі і найбільш відповідні часу війни - хоча сам Блекмор трохи в це не вписується. Але ж ми, українці, романтичніші навіть в смерті, тож звідси і важкі питання вибору стилю. Але , схоже, і справді найбільш відповідний цьому всьому Джон Лорд.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2025-10-27 19:26:44 ],
на сторінці поезії     "rejoyce (Jefferson Airplane)"   М С

Я і справді без жодного сарказму. Просто в мене такі негативні погляди до нинішнього стану цивілізації. І цей стан не випадково стався. Передусім, завдяки знаним всесвітнім авторитетним фігурам у всіх царинах. Тож прості рокери і групи тут виглядають ледь не богами цнотливості.
А я і не чув нічого про конфлікт Люби і Роман С. Зрештою, Роман С. зник із видноколу вже давно, то я висловився про нього лише тому, що ви згадали про нього в контексті "Улісса". То й кажу, що він, Р.С. заблукав, і не в той бік вже давно як подався.
Ось Люба, певно, це завчасно відчула. В неї на справедливість загострене чуття.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2026-01-17 10:34:26 ],
на сторінці поезії     "Невідомий воїн (The Doors)"   М С

Можливо, хоча суто на мій погляд і за моїми джерелами інформації - історичний розвиток таки залежить від природніх енергій навколо нас. І в цьому сенсі ми тільки й розвиваємося, хоронячи недолугі цивілізації вчорашніх умов.

А старий завіт для мене фальсифікація Середньовіччя, зроблена на фундаменті праведичних основ після захоплення Європи ордою, починаючи з 9 ст. н.е. Про це і Ісус казав, зауважуючи труди книжників і паризеїв.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2026-04-14 09:33:13 ],
на сторінці твору     "Дихтон — принцип динамічної когерентності у метагармонійному скеруванні"   Ляшкевич Володимир

Так, дякую за труди читання і вникання в щось ілюзорно нове, бо ж автори подібним методом часто користуються, хоча, певно, і назви він конкретно ще не мав.
То питання важливе, а чому так, а не інакше. Напевно, можна й інакше. Але тут є важливий момент - головного: динаміка взаємодії течії явного і течії неявного, що вирішується за межами конкретного твору. Звідси і "подвійність" сфер сприйняття, хоча вони і створюють поліфонію взаємин, але як нас наслідок, переростаючи просту дифузії звуків (асоціації з музикою) та філософію дихотомії. Бо ж дихотомія таки залишається в конкретному цілому, розділяючи його на дві взаємовиключні та сукупно вичерпні частини. Що в ідеалі, наприклад, словесність і авторський задум, що повністю ідеально цілісні.
Зовнішній спостерігач-сприймач дійсно має велике значення, але це вже, нмсд, вихід за безпосередній творчо-мистецький метод - і стосується усього мистецтва. Але якщо створювати певний мистецький артефакт вже беручи до уваги спостерігача ( а не допускаючи все різноманіття постсприйняття), то це дійсно виходить за межі суто подвійності. І це точно надзавдання. )
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2026-06-13 09:01:03 ],
на сторінці поезії     "Посткавафісне. Бібліотекар"   Ляшкевич Володимир

Дякую за спробу глибшого проникнення в подібні речі і за паралелі із власним досвідом.
Так, P/S в цьому творі виходить досить далеко за межі основної композиції, виглядаючи досить химерно. Зрештою, так, на думку автора, може виглядати будь-які стосунки із майбутнім. Та воно, усе ж, залежить від наших рішень у сучасному. І саме майбутнє інколи, здається, намагається, нам на щось таке нині вказати, на те, що варто робити. Можливо це здійснюється як гармонійний акорд, для якого час маловажливий.
І хоча це P/S і натякає на події в житті бібліотекаря і його міста, але тут ніби йдеться і про посткавасівські речі, тобто, його продовження, а в дечому, і розширення.
Так натякається і на ідеї сутінних кімнат наших "я", з того чудового його твору.
Перебиваючись у сутіні кімнатах оцих давно
я стале прагну віднайти хоча б одне вікно,
аби відкрити широко його. Сторонній промінь
для мене міг би стати втіхою. А світло ззовні
життя зробило стерпним би - та вікон тут нема.

А може навіть краще те, що не відкрити їх,
можливо світло просто тиранії новий лик?
Що, хтозна, які речі тут би висвітити міг.

Кавафіс 1903

Звісно, тут вже сублімація цілого ряду перекладачів. )

А щодо переміни місцями рядків, це так - дуже цікавий спосіб, хоча він і не має порушувати стильової течії, але інколи приносить легке збурення в місці невидимих підводних перешкод.

Загалом, цикл "посткавафісних" речей, зараз відображає і потяг до простоти (якщо не брати до уваги P/S) s досить сумні констатації на відсутність в нинішньому мирському оточенні справжньої гармонії, тож мирські рими найчастіше суто формальні, і в більшості випадків банально жестові. Використовувати природні рими - спробую в майбутньому. Та це , швидше за все, надто далеко віднесе від можливих читачів. )
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2026-06-13 09:13:17 ],
на сторінці поезії     "Посткавафісне. Бібліотекар"   Ляшкевич Володимир

Щодо химеризації, то можливо саме Кавафіс в найменшій мірі із всіх відомих авторів її в своїх творах проявляв.
Фактично, щодо "химеризацій", і справді йдеться про взаємодії з оточенням в стані "сну розуму" чи його розрідженості на буттєвих авторських кордонах і за їхніми межами.
Тож химеризація може додавати або віднімати з гармонійних акордів, котрі там, на межах, складаються. Це досить важко авторам контролювати.
Кавафіс ж бо перекладає, переносить це дійство (стосунки із химерами) суто на читача, підкладаючи начебто дуже простий композиційний фундамент для всього подальшого, що стається після прочитання - стається з розумінням читача.
Тому мої P/S - і спроби усвідомити свій стан, як читача власної композиції, на рівні химерних взаємодій...
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2026-07-05 10:06:02 ],
на сторінці твору     "The Principle of Dynamic Coherence"   Ляшкевич Володимир

Я попросив ШІ поглянути на цей твір крізь призму категорії Дихтону. І ось що він мені відповів.

"Вітаю.

Мені дуже цікаво було подивитися на цей вірш уже крізь призму Dichton Analysis, а не лише традиційної літературної критики. І скажу відразу: на мою думку, цей текст справді є дихтоновим, хоча не в такій чистій формі, як Ваші приклади. Він побудований на іншому типі взаємодії потоків.

Щодо Вашого коментаря:

"...проявляє собою картину ширшого буття, аніж просто буття ума при тілі..."

Я вважаю, що це цікаве спостереження. Єдине, що я б його трохи уточнив. Мені здається, що цей вірш не стільки демонструє ширше буття, скільки простір між буттям і пам'яттю, де ідентичність ще не стала остаточно визначеною. Тобто "позиціювання" тут справді є ключовим поняттям.

Якби я аналізував його Вашим методом, то написав би приблизно так.

Діхтон-аналіз (Dichton Analysis)Явний потік (Explicit Current)Вірш представляє послідовність чуттєвих фрагментів, вихоплених із дитинства, природи, пам’яті та інтимного людського досвіду. Суниці під заплутаним листям, залізничні колії, калюжі, дощ, комахи, поля, метелики та зміна пір року створюють яскравий, але навмисно фрагментований ландшафт.Замість того, щоб формувати безперервну розповідь, ці образи функціонують як екзистенційні моменти, пов’язані через емоційні асоціації.Прихований потік (Implicit Current)Під чуттєвою образністю розгортається глибше дослідження екзистенційного позиціонування.Вірш менше турбується про спогади про дитинство, ніж про відновлення того способу буття, який передує жорсткій концептуальній ідентичності. Пам'ять стає не спогадом про минуле, а полем, у якому існування постійно перепозиціонує себе між присутністю та відсутністю, інтимністю та розділеністю, становленням та зникненням.Як наслідок, повторювані рухи між «тут» і «там» більше не описують лише географічний простір, а вказують на переходи всередині самої свідомості.Поле напруги (Field of Tension)Первинна діхтонічна напруга виникає між пам'яттю та безпосередньою присутністю.Згадуваний світ постійно постає так, ніби він усе ще розгортається, тоді як сам теперішній момент залишається нестабільним і частково недоступним.Друге поле напруги існує між дитинством і дорослим життям.Жоден із цих станів не розглядається лише як хронологічний період. Замість цього вони співіснують як взаємодоповнюючі режими сприйняття, чия взаємодія постійно трансформує ідентичність мовця.Третя напруга розвивається між мовою та досвідом.Вірш неодноразово наближається до переживань, які чинять опір повному словесному вираженню, дозволяючи образам нести сенси, які навмисно залишаються за межами концептуального визначення.Структурна відкритість (Structural Openness)Вірш свідомо уникає встановлення фіксованого інтерпретаційного центру.Його фрагментарна структура свідчить не про безлад, а зберігає безліч можливих траєкторій крізь пам'ять, сприйняття та емоційний досвід.Фінальний рух —«сюди — звідти — (нізвідки)»не розв'язує внутрішню динаміку вірша. Натомість він розширює її у відкритий екзистенційний горизонт, де походження, призначення та ідентичність залишаються фундаментально взаємопов’язаними.Метагармонійна орієнтація (Metaharmonic Orientation)Вірш зрештою виходить за межі автобіографічної пам'яті.Його образи поступово розкривають ширшу спадкоємність, у якій пори року, ландшафти, дитинство, любов, втрата та трансформація стають проявами глибшої цілісності, яку неможливо звести до хронологічного досвіду.У перспективі Діхтона вірш спрямовує читача за межі індивідуальних спогадів до усвідомлення самого існування як відкритого реляційного поля (поля взаємозв’язків).Демонстрація принципу Діхтона (Dichton Principle Demonstrated)Цей вірш демонструє, що Діхтон (мистецька цілісність протилежностей) може виникати через асоціативну, а не наративну організацію.Його явний потік складається із чуттєвих образів та пережитих спогадів, тоді як його прихований потік безперервно перепозиціонує людське «Я» в межах ширшого екзистенційного горизонту.Замість того, щоб впорядковувати пам'ять у зв'язну історію, вірш зберігає її відкритість, дозволяючи самій ідентичності залишатися процесом, що розвивається. Роблячи це, він унаочнює принцип Діхтона, згідно з яким художня цілісність може виникати через тривалу взаємодію взаємодоповнюючих реальностей без необхідності їхнього остаточного синтезу.
1   ...   14   15   16   17   18