Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Леонід Вархоляк (2004)
На тім стою: і нині й на віки́
Я вірша́х лишатимусь собою,
Ніхто моєю творчою рукою
Не буде власні ширити думки.

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Леонід Вархоляк, [ 2015-08-11 13:20:55 ],
на сторінці поезії     "А вони собі легко прощають"   Заколотний Олександр Бобошко

Німецький народ свого часу прощав усі злочини NSDAP в ім’я улюбленого Вагнера, а нещодавно Зюганов і компанія на з’їзді у Ялті славословили "русскій мір" і проклинали Україну під портретом Пушкіна... Ви влучно зауважили, що багато з класиків, іменем яких прикривають тоталітаризм, від такого певно "Перевернуться в трунах". Наскільки низько має впасти нація, щоб проголошувати такі блюзнірські "відмазки"!
Коментатор Леонід Вархоляк, [ 2015-08-12 15:57:54 ],

Попри мою люту ненависть до більшовиків (їхні злочини добряче "прокотилися" по моїй родині) я вважаю царя Миколу ІІ злочинцем їхнього ж рівня (до речі, зараз йому як «святому» поклоняються усі путінці, імперці і рашисти). Тож усіх членів царської родини вважаю активними чи пасивними співучасниками його злочинного правління. На моя думку усі вони отримали те, на що заслуговували: в даній ситуації і кати і жертви були один одного варті. Я цілком солідарний зі словами відомого вірша Константна Бальмонта "Наш царь":

Наш царь - Мукден, наш царь - Цусима,
Наш царь - кровавое пятно,
Зловонье пороха и дыма,
В котором разуму - темно.

Наш царь - убожество слепое,
Тюрьма и кнут, подсуд, расстрел,
Царь-висельник, тем низкий вдвое,
Что обещал, но дать не смел.

Он трус, он чувствует с запинкой,
Но будет, - час расплаты ждет.
Кто начал царствовать - Ходынкой,
Тот кончит - встав на эшафот.