***
Нарви мені фіалок тих прекрасних,
Що в погляді моїм ти їх угледів.
Навій мені ті радощі дівчаток красних,
Що так дзвенять поміж наметів.
Годуй тих голубів, що я зловила
Роби, що хочеш, тільки обіцяй:
Що не візмéш до рук ті вила!
Не візьмеш їх, пообіцяй.
Не йди за всім, тобі не вдасться
Узяти все і зберегтись.
Ти віднайди край себе щастя
І поруч нього примостись.
Не гніви Бога, все чудово
Не так погано, як ти звик гриміти.
І вже не так все побутово
Твої батьки, дружинна, діти.
Хіба не є оце життям?
Чого і ще бажать?
Вже ж краще жити так, у мирі,
Ніж у могилі спочивать.
Ну ось і все, мій соколе-солдате
Фінішувала та злопам'ятна ідея
Ти тут, я - там, таке веселе свято!
Шкода, не усвідомиш де я....
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --