Вірш про Муху-Цокотуху
вже дзвенить мені у вухах,
Та я буду знову й знову
Починать про неї слово.

Бо ж вона моїй малечі
Дуже перед сном доречна.
Доня в ліжечко лягає,
Очі ширше розкриває,
Слухає цей дивний сказ
І лягає спать одраз.

Свої скаладає рученята,
І втомились оченята,
Так от рідне сонечко

Засинає донечка.

Люба донечка малює
На папері, на асфальті,
І на дверях - тільки дайте!
На шпалерах, на пісочку,
Вдома, в парку, у лісочку.
Фарбами і олівцями,
Ручками і палицями.

" О! Дивись, мамо, кружок!"
А в кружках вже весь лужок.
"-Мамо, глянь, я малювала"
"-Хто це?" "-Тато!" "-Я впізнала!"

"Палка, палка, огуречик -
Вот и вышел человечек,
А еще добавим ножек -
Получился осьминожек"

Гарний в нас виходить тато,
Та лиш нам його впізнати,
Бо в дитя душа малює -
Мамі серденько чарує.

Милі в донечки малюнки -
Рідні серцю візерунки.
Любить доця малювати,
Світ малюнком прикрашати,
Маму й тата дивувати,
Все довкола пізнавати.

Цілий всесвіт в тім кружку,

Що малюють на піску.

Вечір приходить, стемніло на дворі.
Ніч наступає.
Сяють у небі і місяць, і зорі.
Сну тебе ковдра вкриває.

Нехай же сплять рученьки,
З ними і ніженьки,
Вушка, і носик, і ротик.
Як же теплесенько спати у ліжечку.
Спить, засинає мій котик.

Просить малесенька мамину пісеньку,
Кліпають оченята.
Щире, вдоволене, стомлене личенько -
Дуже вже хоче спати.

Моя малесенька,
Мила, ріднесенька.
Ти засинай, моя квітко.
Хай тобі сняться лиш казки добресенькі!
Моє найдорожче ти дитятко.

Завтра ми будемо разом з тобою
Знову цей світ відкривати.
Буде і мама твоєю рукою
Казку нову малювати.

І оживуть в намальованих мріях
Квіти, дерева, птахи і тварини.
Казка нестиме нас на своїх крилах
В чарівну свою країну.

Тиха вже ніч прийшла.
Будемо спати.
Будемо бачити сни.
В ліжечку теплому ранку чекати.
Спи, моя крихітко, спи.