Автори /
Вікторія Торон
Рубрики
/ Природа і настрої
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
...І страшно
•
Під незагойне, рване небо
•
Нічна западина. Сповільнення годин
•
Сяйні лимони в крижаній воді
•
По Хелоуїн-і — дощ з самого ранку
•
Ця тиша ночі — як ріка
•
Озвався Бог живим серцебиттям
•
Здрастуй, тишо...
•
Я слухаю нічну порожню мушлю
•
Червневий вітер
•
Колиска теплого дощу
•
В цю герметичну теплу ніч
•
Сфера відкрилася...
•
Кінець року
•
Синій колір
•
Розмова з істотами ночі
•
В нічнім тумані ліхтарі
•
Дніпро печаль мою обмиє
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Під ліхтарями — тепло, непорушно,
немов у ваті.
немов у ваті.
Під незагойне, рване небо,
де буря з посвистом гуде,
де буря з посвистом гуде,
Нічна западина. Сповільнення годин.
Душа теплішає у стані перемовин,
Душа теплішає у стані перемовин,
Сяйні лимони в крижаній воді
виловлюю замерзлими руками,
виловлюю замерзлими руками,
По Хелоуїн-і — дощ з самого ранку...
Усміхнені опудала промокли
Усміхнені опудала промокли
Ця тиша ночі — як ріка, як покривало з оксамиту.
Якою хвилею чи сном тебе принесено сюди?
Якою хвилею чи сном тебе принесено сюди?
Озвався Бог живим серцебиттям
дерев, які щовечора минаю.
дерев, які щовечора минаю.
Здрастуй, тишо—і трояндо запашна!
Здрастуй, ноче—і сюрчання цвіркунів!
Здрастуй, ноче—і сюрчання цвіркунів!
Я слухаю нічну порожню мушлю
у плямах і прожилках синюватих
у плямах і прожилках синюватих
Чудес не буде — лиш червневий вітер
підноситиме випрану білизну
підноситиме випрану білизну
Колиска теплого дощу—
У плиннім шелесті первиннім,
У плиннім шелесті первиннім,
В цю герметичну теплу ніч,
у скрині запахів і тиші
у скрині запахів і тиші
Сфера відкрилася вищих частот,
світ захлинається від розуміння
світ захлинається від розуміння
Нічне холодне небо, в’язь зірок,
скляних гірлянд усміхнені вітання,
скляних гірлянд усміхнені вітання,
Синій колір—колір смутку і далекої дороги,
ліхтарів, сумних, як птиці, сплячих вервечкою авто,
ліхтарів, сумних, як птиці, сплячих вервечкою авто,
Приспіть моє серце—вечірня годино,
чорних дерев розперезаний дух,
чорних дерев розперезаний дух,
В нічнім тумані ліхтарі,
і зачепившись за деталь—
і зачепившись за деталь—
Дніпро печаль мою обмиє
(а вітер висушить лице),
(а вітер висушить лице),